Потреби у відновленні України у 2026–2035 роках оцінюються у 588 млрд доларів США. Це вимагає переходу від стратегічних пріоритетів до інфраструктурних проєктів, придатних до реалізації, забезпечення доброчесності та ефективного використання коштів, а також мобілізації державних і приватних ресурсів протягом усього життєвого циклу інфраструктурних активів. Уряд України у партнерстві з ОЕСР провів аналіз механізмів управління та фінансування інфраструктури в умовах безпрецедентних потреб у відновленні та реконструкції, що виникли внаслідок агресивної війни Росії проти України.
Україна вже запровадила важливі реформи та зробила вагомі кроки до покращення управління початковими етапами інвестиційного циклу, що сприяє формуванню більш заснованої на правилах, фіскально обґрунтованої та цифровізованої системи. Водночас подальший прогрес реформ потребує більшої уваги до наступних етапів управління інфраструктурними проєктами — за межами планування та пріоритезації, з особливим акцентом на виклики реалізації. Посилення підготовки проєктів, стратегій закупівель, координації дозвільних процедур та управління життєвим циклом активів є критично важливим для того, щоб покращене планування забезпечувало своєчасну реалізацію, стійкі інфраструктурні активи та стале ефективне використання коштів.
Зусилля, спрямовані на підтримання макроекономічної стабільності в безпрецедентних умовах, також сприяють зміцненню спроможності України мобілізувати приватний капітал. Водночас ризики воєнного часу, макрофіскальні обмеження, слабке фінансове посередництво та виклики у сфері доброчесності й надалі стримують участь приватного сектору. Подолання цих обмежень потребує послідовної програми реформ, яка зміцнює сприятливі умови для інвестицій, поглиблює спроможність до реалізації державно-приватного партнерства, розвиває внутрішні фінансові ринки та інтегрує кліматичну стійкість і стандарти сталого розвитку, узгоджені з ЄС, у всі етапи реалізації інфраструктурних проєктів.
