У цьому розділі розглядається архітектура фінансування, що лежить в основі інфраструктурного сектору України, та підкреслюється центральна роль державних ресурсів та ресурсів донорів на поточному етапі відбудови. Аналіз показує, що в інвестиційній діяльності як і раніше домінують структури, які підтримуються державою, що відображає обмежену зрілість вітчизняного фінансового сектору та стриманий інтерес приватного сектору в умовах підвищеного ризику. У розділі стверджується, що Україна має зміцнити свою систему фінансового посередництва, щоб довгострокове приватне фінансування могло поступово доповнювати державну та донорську підтримку. У ньому також наголошується на необхідності вибіркового розширення інструментів зниження ризиків для залучення приватного капіталу без шкоди для бюджетної стійкості.
Огляд інфраструктурної політики України
Витяг
Україні потрібно буде активно здійснювати масштабні інвестиції в інфраструктуру, щоб прискорити відновлення та підтримати національне економічне зростання й цілі сталого розвитку. Залучення приватного капіталу буде критично важливим для відновлення інфраструктури, яка була зруйнована або пошкоджена під час війни, а також для підтримки інвестицій у нові проєкти, що модернізують транспортну мережу України, покращують сполучення з Європейським Союзом та сприяють довгостроковій стійкості.
Інвестиції в транспортну інфраструктуру України значною мірою здійснювалися державним сектором за підтримки багатосторонніх банків розвитку (ББР). Проте повномасштабне вторгнення Росії створило додатковий тиск на державні бюджети, а також на цільові кошти, що підтримували інвестиції в транспортні мережі України. Незважаючи на пріоритет, наданий транспортному сектору у бюджетних асигнуваннях України на 2025 рік, та підтримку, що надається міжнародними партнерами, для задоволення фінансових потреб необхідно буде мобілізувати приватний капітал.
Залучення ширшої участі приватного сектору вимагатиме зміцнення банківського сектору, щоб в Україні могло відбуватися більш активне фінансове посередництво для інфраструктури. Проведення реформ з метою розвитку ринків капіталу України буде критично важливим для диверсифікації інвесторської бази та пошуку підходів, які дозволять монетизувати занедбані активи країни. Інструменти зменшення ризиків також будуть ключовими для подолання пов’язаних з війною ризиків, що перешкоджають інвестиціям, та для зменшення занепокоєння інвесторів щодо потенційних кредитних ризиків після закінчення війни.
Ці заходи матимуть вирішальне значення для підтримки приватних інвестицій у транспортний сектор України, але залишатимуться актуальними й для інших секторів, зважаючи на обмежену участь приватного сектору в інфраструктурі України.
Зміцнення політичних рамок України для сприяння залученню приватного капіталу стане важливою складовою відновлення економіки та забезпечить раціональне використання обмежених ресурсів (Bilotkach and Ivaldi, 2022[1]). За оцінками, близько 40 відсотків витрат на реконструкцію та відновлення України можуть бути покриті за рахунок приватних інвестицій (внутрішніх та іноземних) за умови прийняття реформ та заходів, що сприятимуть залученню приватного сектору (World Bank, Government of Ukraine, European Union, United Nations, 2026[2]).
Попередній аналіз участі приватного сектору в інфраструктурі країн, що виходять із конфлікту, показує, що інвестори зазвичай відновлюють свою діяльність через шість-сім років після закінчення конфлікту (Schwartz, 2014[3]; Araya, Schwartz and Andres, 2013[4]). Однак Україна вже змогла реалізувати інвестиційні проєкти за участю приватного сектору з початку війни (див.Таблиця6.1). У проєктах, що передбачають участь приватного сектору, часто бере участь ключова українська сторона. Це може бути важливою умовою для забезпечення реалізації проєктів із залученням приватного сектору.
Джерело: IJ Global Database; Ministry of Economy of Ukraine & Kyiv School of Economics (2024[5]), Ukraine Investment Guide, 66673120c02fe81b61d75096_Ukraine Investment Guide 2024 (2)_compressed.pdf.
Фінансування з державного сектору – що стосується транзакцій, які передбачають або капітал з державного сектору, або виключно боргові кошти від інституцій фінансування розвитку (DFI) – було основним джерелом фінансування з 2021 року до кінця 2024 року. Протягом першої половини 2025 року в Україні було зафіксовано зростання вартості транзакцій, яка сягнула 1,3 млрд дол. США (див.Рисунок6.1). Загальна річна вартість інфраструктурних транзакцій в Україні у 2023 та 2024 роках залишалася на рівні близько 800 млн дол. США, переважно фінансуючись за рахунок боргового фінансування ББР та грантів від Європейського Союзу. Понад 80% цих транзакцій відбулися в дорожньому та залізничному підсекторах. Це підкреслює тривале домінування фінансових структур, що підтримуються державою, та обмежений масштаб приватних інвестицій.
Інвестиції в дорожній та залізничний підсектори значною мірою фінансувалися за рахунок ресурсів державного бюджету, цільових підсекторальних фондів, таких як Державний дорожній фонд України – який було перепрофільовано для обслуговування державного бюджету в умовах воєнного часу – та боргового фінансування від ББР. Приватні інвестиції зосередилися в портах та аеропортах, де залучити іноземні інвестиції, як правило, легше, з огляду на здатність морських портів та аеропортів генерувати доходи у вільно конвертованій валюті.
Примітка: Об’єднує всі операції з проєктного фінансування, корпоративного фінансування (за винятком придбання компаній) та фінансування державного сектору. Однак не включає прямий розвиток інфраструктури, що фінансується державою або платниками податків. Усі включені операції досягли етапу фінансового закриття
Джерело: IJ Global Database.
У бюджеті України на 2025 рік 224 млрд грн (5,4 млрд дол. США) було виділено на 93 проєкти (Ministry of Finance of Ukraine, 2024[6]; Ministry of Finance of Ukraine, 2025[7]), причому найбільшу кількість проєктів мають сектори охорони здоров’я, транспорту та енергетики (див.Рисунок6.2, Панель А), а сектори транспорту та енергетики отримують близько 65 % бюджетних асигнувань, переважно через державні гарантії за кредитами, наданими багатосторонніми та двосторонніми партнерами (див.Рисунок6.2, Панель B).
Примітка: У панелі B державні гарантії – це гарантії, надані за кредитами від багатосторонніх та двосторонніх партнерів. Двостороння та багатостороння підтримка включає як кредити, так і гранти.
Джерело: Ministry of Finance of Ukraine (2026[8]), https://mof.gov.ua/en/derzhavnij-borg-ta-garantovanij-derzhavju-borg..
Широта та глибина фінансового сектору мають прямий зв’язок із видами доступного фінансування, надійністю регуляторного режиму, захистом інвесторів та наявністю професійних послуг, що можуть підтримувати різноманітні джерела фінансування. Наявність сильного, конкурентоспроможного та добре капіталізованого банківського сектору сприяє фінансовому посередництву, здатному підтримувати складне та довгострокове фінансування. Сильний ринок капіталу дозволяє диверсифікувати фінансування завдяки доступу до широкого кола інвесторів, а також до широкого спектру інструментів, доступних як на ринку, так і в структурованому вигляді.
Наявність активної та стабільної основи банківського сектору та/або ринку капіталу сприяє фінансуванню інфраструктури, надаючи вибір доступних видів фінансування як уряду, так і фінансовим установам та інвесторам. Це особливо важливо, коли уряд прагне залучити приватний капітал до інфраструктурних проєктів, оскільки це дозволить брати участь більш різноманітним сторонам з різною толерантністю до ризику. Це також сприяє диверсифікації вибору інвесторів.
Крім того, інституційні інвестори та заощадження є потенційним джерелом фінансування інфраструктури, яке може слугувати мобілізацією внутрішнього приватного капіталу, якщо вдасться узгодити регуляторний режим та забезпечити доступність фінансових інструментів, що створюють інфраструктуру як клас активів.
Ліквідні та міцні фінансові ринки також нададуть можливості для застосування інноваційних підходів до фінансування, таких як сек’юритизація активів та заходи щодо зменшення ризиків. Це полегшить управління ризиками проєктів та дозволить скористатися вартістю існуючих активів.
6.2.1. Банківський сектор
Активи банків становлять близько половини ВВП України, що є нижчим за показники в аналогічних країнах (див.Рисунок6.3, Панель А). Внутрішні державні облігації становлять близько 27% банківських активів, оскільки банки поглинули значну частину державного боргу з моменту повномасштабного вторгнення (OECD, 2026[9]). Кредитна діяльність залишається нижчою за показники країн-аналогів, при цьому обсяг кредитів вітчизняних банків приватному сектору у 2023 році становив 18% ВВП (див.Рисунок6.3, Панель B). Чотири основні державні банки (ДБ) володіють близько половиною всіх чистих активів та понад 60% роздрібних депозитів, частки яких практично не змінилися з 2016 року (див.Рисунок6.4). Ці банки також мають вищі показники непрацюючих кредитів (43%) порівняно з українськими приватними банками (12,6%) або банками з іноземним капіталом (10,9%) (OECD, 2025[10]).
Джерело: OECD (2025[10]), OECD Economic Survey of Ukraine, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/05/oecd-economic-surveys-ukraine-2025_0bb82ef9/940cee85-en.pdf.
Джерело: National Bank of Ukraine. (2024[11]), https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Banking_Sector_Review_2025-11_eng.pdf?v=17.
У червні 2024 року українська влада затвердила національну стратегію з розвитку кредитування, спрямовану на підтримку зростання кредитування для допомоги пріоритетним секторам, таким як оборона та енергетика, за допомогою субсидованого кредитування, кредитних гарантій та страхування військових ризиків (International Monetary Fund, 2024[12]). Покращення макроекономічних умов також сприяє зростанню кредитування з кращими ставками та довшими строками погашення (National Bank of Ukraine, 2024[13]). Останні дані свідчать, що чистий обсяг кредитів у національній валюті, наданих підприємствам та домогосподарствам, стабільно зростає з середини 2023 року, причому у другому кварталі 2025 року темпи зростання кредитів з довшими строками погашення випередили зростання короткострокових кредитів (National Bank of Ukraine, 2025[14]). Якість кредитного портфеля також покращується: частка непрацюючих кредитів (NPL) знижується у всіх групах банків і досягає довоєнного рівня. Таке поліпшення загальних показників банківського сектору може сприяти спрощенню боргового фінансування інфраструктури.
Нова Стратегія розвитку фінансового сектору України окреслює зобов’язання України поступово скасовувати заходи, які тимчасово призупинили реформи фінансового сектору, спрямовані на приведення його у відповідність до нормативно-правової бази ЄС, що були прийняті до початку повномасштабного вторгнення Росії (De Haas and Pivovarsky, 2022[15]). До них належали запровадження гнучкого обмінного курсу та впровадження режиму інфляційного таргетування. Україна вживає заходів для послаблення валютного контролю, що впливає на транскордонне кредитування. Поступово послаблюється контроль за рухом капіталу: з травня 2025 року підприємствам дозволено здійснювати транскордонні перекази коштів з України для окремих операцій у межах встановленого ліміту, що дорівнює сумі залучених коштів іноземних інвесторів (National Bank of Ukraine, 2025[16]).
Інші реформи фінансового ринку включають відновлення стрес-тестування та поступове зменшення державної власності у банківському секторі, зокрема шляхом повної або часткової приватизації, що може підвищити ефективність та конкуренцію у секторі, генерувати доходи для держави та, якщо розглядати можливість лістингу ДБ, сприяти розвитку ринку капіталу (Government of Ukraine, 2024[17]) (OECD, 2026[9]).
Щоб з’явилися можливості для проєктного фінансування, великі вітчизняні банки України повинні покращити свій кредитний рейтинг та забезпечити стабільність коефіцієнтів достатності капіталу. Навіть якщо державні банки відіграють важливу роль у воєнний час, підтримуючи фінансування оборонного сектору та реалізуючи державні програми, вони також можуть послабити фіскальну дисципліну та витіснити кредитування приватному сектору (OECD, 2026[9]).
Як зазначено у «Засадах стратегічного реформування державного банківського сектору», вирішення питань корпоративного управління ДБ є критично важливим кроком для забезпечення кращого фінансового посередництва в Україні. Забезпечення незалежності управління ДБ від уряду також дозволить відокремити питання кредитних рішень від політичних міркувань. Разом з тим, удосконалення управління ДБ може посилити їхню роль у подальшому фінансуванні інфраструктури в партнерстві з міжнародними організаціями.
Крім того, більша участь міжнародних банків у проєктному фінансуванні буде необхідною для забезпечення конкуренції та навичок проєктного фінансування, яких наразі бракує вітчизняним банкам. Впровадження нової Стратегії розвитку фінансового сектору України буде важливим для забезпечення розвитку фінансового ринку відповідно до нормативно-правової бази ЄС. Це може призвести до кращої інтеграції в ринок ЄС та покращення можливостей фінансових установ ЄС щодо діяльності в Україні в майбутньому. Синдиковані кредити між вітчизняними та міжнародними банками також можуть сприяти розвитку навичок проєктного фінансування у вітчизняному банківському секторі.
Оскільки залучення міжнародних банків часто відбувається у відповідь на запити міжнародних девелоперів, які є їхніми клієнтами, поточні реформи, спрямовані на зміцнення механізмів ППП в Україні, також повинні зосередитися на залученні високоякісних міжнародних спонсорів проєктів. Хоча в нинішніх умовах контроль за рухом капіталу є необхідним, зобов’язання щодо його скасування матиме вирішальне значення, якщо Україна хоче залучити приватних інвесторів до масштабних інфраструктурних проєктів.
6.2.2. Ринки капіталу
Ринки капіталу в Україні залишаються недостатньо розвиненими і на даний момент пропонують обмежені можливості для фінансування інфраструктури. Ринкова капіталізація цінних паперів у 2021 році становила 5 % ВВП і ще більше знизилася після повномасштабного вторгнення Росії (De Haas and Pivovarsky, 2022[15]). З 2022 року торгова діяльність зупинилася для всіх продуктів, за винятком державних облігацій, до яких мають доступ як вітчизняні, так і іноземні інвестори (OECD, 2025[10]).
Національний банк України (НБУ) та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) запропонували низку стратегічних цілей, спрямованих на розвиток ринку капіталу України (International Monetary Fund, 2024[18]). Застосовуються ініціативи щодо зміцнення інституційної спроможності та незалежності НКЦПФР, а також щодо розвитку інтегрованої біржової структури (OECD, 2026[9]). Іншим ключовим заходом є сприяння прямому доступу іноземних інвесторів до ширшого спектру боргових інструментів, окрім державних цінних паперів (International Monetary Fund, 2024[12]). У липні 2024 року НБУ вніс зміни до свого регламенту та надав правову основу, що дозволяє йому відкривати та обслуговувати рахунки цінних паперів номінального власника для міжнародного центрального депозитарію цінних паперів. Такі заходи можуть сприяти доступу до іноземного капіталу через фінансові інструменти, випущені для відновлення України, включаючи муніципальні облігації та інші боргові інструменти, пов’язані з відновленням (National Bank of Ukraine, 2024[11]).
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», прийнятий у 2020 році, мав на меті підвищення ефективності та функціональності ринків капіталу в Україні шляхом посилення захисту інвесторів, прозорості та різноманітності фінансових продуктів. Цим законом було запроваджено нові види цінних паперів, серед яких – інфраструктурні та «зелені» облігації. Очікується, що кошти, отримані від інфраструктурних облігацій, будуть використовуватися виключно для фінансування або рефінансування будівництва чи реконструкції об’єктів інфраструктури або для реалізації інфраструктурного проєкту чи одного з його конкретних етапів. Визначення інфраструктурних проєктів є широким і включає об’єкти у сфері транспортної інфраструктури (дороги, мости, переправи тощо), газопроводи, об’єкти соціальної та культурної сфери, житлово-комунальні послуги (об’єкти водопостачання та водовідведення, системи тепло- та енергопостачання тощо). Щодо зелених облігацій, НКЦПФР випустила Методичні рекомендації щодо класифікації та використання коштів від зелених облігацій відповідно до рамок зелених облігацій NextGenerationEU та Принципів зелених облігацій Міжнародної асоціації ринків капіталу (ICMA). Такі заходи сприяли випуску зелених єврооблігацій компаніями «Укренерго» та «ДТЕК» у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення Росії зелені облігації «Укренерго» зазнали реструктуризації після призупинення виплат у 2022 році, тоді як облігації «ДТЕК» були реструктуризовані у 2024 році з метою продовження їхнього терміну погашення на три роки.
У 2023 році НКЦПФР затвердила Концепцію запровадження законодавчої бази щодо облігацій з покриттям та сек'юритизації в Україні, в якій наголошувалося на необхідності внесення змін до Закону «Про ринки капіталу» та прийняття окремого закону про сек’юритизацію дебіторської заборгованості (NSSMC, 2023[19]). У Концепції відзначався потенціал цього механізму для фінансування відновлення інфраструктури України. Оскільки цінні папери оцінюються на основі сек’юритизованих майбутніх грошових потоків активу, а не на основі кредитоспроможності ініціатора, випущені цінні папери можуть отримати вищі кредитні рейтинги, ніж ініціатор (наприклад, український суверен або українське ДП). Це є особливо актуальним в українському контексті з огляду на виклики, пов’язані з суверенними та субсуверенними кредитними рейтингами, які залишаються значно нижчими за інвестиційний рівень. Розробка спеціальної нормативно-правової бази має забезпечити чіткість щодо видів активів, придатних для сек’юритизації, процедури отримання регуляторного схвалення та зобов’язань усіх залучених сторін. При визначенні придатних активів слід враховувати грошові потоки, необхідні для покриття витрат на утримання, щоб уникнути відволікання ресурсів від необхідних витрат на утримання. Ця база також має забезпечити інвесторам впевненість щодо механізмів бухгалтерського обліку та оподаткування, пов’язаних із цими інвестиціями.
Україні необхідно продовжувати роботу з розвитку свого ринку капіталу, щоб забезпечити диверсифікацію бази фінансового посередництва та надати економіці в цілому, а також інфраструктурним проєктам доступ до різних підходів до фінансування.
Заходи, вжиті НБУ та НКЦПФР для забезпечення доступу іноземних інвесторів до ринку боргових зобов’язань, окрім державних цінних паперів, є кроком у правильному напрямку. Скасування валютного контролю, щойно це дозволять макроекономічні умови, стане ключовим фактором для посилення попиту на такі інструменти та сприяння більшому припливу іноземних інвестицій.
Тематичні облігації, такі як інфраструктурні та «зелені» облігації, також мають потенціал для залучення ширшого кола інвесторів. Як тільки дозволять умови, Україні слід оцінити обґрунтованість випуску інфраструктурних та «зелених» облігацій.
З огляду на труднощі з фінансуванням інфраструктури в Україні, сек’юритизація активів «браунфілд» може стати одним із шляхів їх монетизації. Концептуальну записку НКЦПФР щодо сек’юритизації слід ретельно вивчити, щоб розробити надійну нормативно-правову базу.
6.2.3. Інструменти зменшення ризиків
Все більше визнається роль, яку інструменти зменшення ризиків можуть відігравати у мобілізації приватного капіталу, знижуючи ризик, зменшуючи тяжкість збитків, знижуючи невизначеність або збільшуючи прибутковість. Уряди, багатосторонні банки розвитку, національні банки розвитку, експортно-кредитні агентства, державні інфраструктурні фонди та приватний сектор пропонують різноманітні інструменти зменшення ризиків, які дозволяють проєктам рухатися вперед та підвищують їхню привабливість для банків. Це особливо важливо для країн, що розвиваються, оскільки вони прагнуть вирішити проблему нестачі проєктів, придатних для фінансування, що перешкоджає залученню приватного сектору. В Україні аргументи на користь таких інструментів є особливо вагомими з огляду на підвищені військові та суверенні ризики та існуючі обмеження щодо довгострокового внутрішнього фінансування.
Інструменти зменшення ризиків можуть сприяти залученню приватного капіталу завдяки кращому управлінню ризиками в інфраструктурних проєктах (див.Вкладка 6.1). У контексті України гарантії, що враховують політичні ризики, зокрема військові, матимуть вирішальне значення для залучення приватних інвестицій в інфраструктуру (див. Вкладка 6.2).
ОЕСР визначила «ризик» як вимірювану ймовірність того, що фактичний результат відхилиться від очікуваного, та визначила приклади основних ризиків, які можуть реалізуватися на різних етапах розробки інфраструктурних проєктів (див.Таблиця 6.2 ). Їх можна розділити на три категорії:
1. Політичні та регуляторні ризики виникають внаслідок дій уряду, зокрема змін у політиці чи нормативно-правових актах, що негативно впливають на інвестиції в інфраструктуру, і можуть бути дуже суб’єктивними, тому їх важко врахувати у вартості фінансування інфраструктури.
2. Макроекономічні та бізнес-ризики виникають внаслідок коливань, притаманних галузі та/або економічному середовищу. Ці ризики можуть бути наслідком коливань макроекономічних показників, таких як інфляція, реальні процентні ставки та курси валют, а також факторів бізнес-циклу, що можуть впливати на попит на послуги, пов’язані з інфраструктурним активом, або на питання погашення боргу, що може підвищити фінансові ризики.
3. Технічні ризики визначаються кваліфікацією операторів та менеджерів, а також факторами, пов’язаними з особливостями проєкту, його складністю, будівництвом та технологіями.
Джерело: За матеріалами OECD (2015[20]), Infrastructure Financing Instruments and Incentives, https://c40.my.salesforce.com/sfc/p/#36000001Enhz/a/1Q000000MfEM/sRCHSACfaQlPWYcVmdu9_77NGXaicf1GDemsHXUUse0.
Важливість страхування політичних ризиків ілюструється його значним зростанням в Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії. З 2022 по 2024 рік експортно-кредитні агентства та MIGA надали майже 3,3 млрд дол. США на страхування політичних ризиків, що вп’ятеро перевищує їхній обсяг до 2022 року (див.Рисунок6.5 ) (MIGA, 2024[21]). Важливу роль у цьому зростанні відіграли гарантії експортно-кредитних агентств (ЕКА), обсяг яких зріс з 210 млн дол. США у 2022 році до 2,6 млрд дол. США у 2024 році. Енергетичний сектор є прикладом того, як СПР працювало для мобілізації приватного капіталу навіть у воєнний час (див.Вкладка 6.3).
Примітка: Сектори, що охоплюються, включають енергетику, інфраструктуру, виробництво, природні ресурси, відновлювані джерела енергії, транспорт та інші.
Джерело: Berne Union PRI Database.
Хоча поточні потреби України у гарантіях здебільшого стосуються політичних ризиків, країні слід розглянути питання щодо покриття комерційних ризиків, оскільки вона намагається залучити приватне фінансування.
Джерело: OECD (2025[22]), G20/OECD Report on Blended Finance Derisking Measures, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/10/g20-oecd-report-on-blended-finance-derisking-measures_29d012d0/9df5fe74-en.pdf
Тилігульська вітроелектростанція, 2-й етап
У січні 2025 року компанія «ДТЕК», одна з найбільших приватних енергетичних компаній України, оприлюднила плани щодо розширення Тилігульської вітроелектростанції на узбережжі Чорного моря вартістю 450 млн євро після укладення угоди про фінансування з кредиторами щодо придбання 64 вітрогенераторів у компанії Vestas. Цей проєкт є найбільшою інвестицією приватного сектору в Україні з часу повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, а після завершення стане найбільшим наземним вітропарком у Східній Європі.
Проєкт реалізується за схемою проєктного фінансування, що передбачає інвестиції в акціонерний капітал від ДТЕК у розмірі 80 млн євро та комерційний синдикований кредит на суму 370 млн євро, в якому Danske Bank виступив вповноваженим ведучим організатором. Експортно-інвестиційний фонд Данії (EIFO) надасть Danske Bank гарантії на суму 419 млн дол. США. Більша частина кредитів буде спрямована на придбання турбін.
Проєкт GNG Wind Volyn
Проєкт GNG Wind Volyn передбачає будівництво нової наземної вітроелектростанції потужністю 147 МВт із загальною вартістю 224 млн євро, що сприятиме енергетичній стійкості України. Проєкт реалізують ТОВ «ВІНД ПАВЕР ДЖІ ЕС АЙ ВОЛИНЬ» та ТОВ «ВІНД ПАВЕР ДЖІ ЕС АЙ ВОЛИНЬ 3» – спеціальні компанії, зареєстровані в Україні, – які продаватимуть вироблену електроенергію на підставі корпоративного договору про купівлю електроенергії. МФК надала підтримку на початковому етапі проєкту щодо ключових питань банківської привабливості, зокрема стосовно аналізу ринку електроенергії та угод про відбір електроенергії.
Проєкт отримує пільговий кредит у розмірі 60 млн євро, наданий МФК, ЄБРР та Чорноморським банком торгівлі та розвитку (ЧБТР), який отримав часткову гарантію захисту від ризику від програми Hi-Bar в рамках Інвестиційної рамки ЄС для України. Рівень пільговості (тобто «субсидії»), що надається кредитом, оцінюється у 12% від загальних витрат на проєкт.
Оцінка екологічного та соціального впливу була проведена відповідно до відповідних рамок екологічних та соціальних гарантій МФК, ЄБРР та ЧБТР, які всі присвоїли проєкту категорію B. Екологічна та соціальна комплексна перевірка була проведена спільно МФК, ЄБРР та ЧБТР за допомогою незалежного внутрішнього консультанта, а також з використанням української оцінки впливу на довкілля.
Джерело: DTEK (2025[23]), DTEK to invest €450 million to expand Tyligulska windfarm in largest investment since war in Ukraine began, https://dtek.com/en/media-center/news/dtek-invest-450-million-tyligulska-windfarm-expansion/; IJ Global Database; EBRD (2024[24]), Galnaftogaz Wind Project, https://www.ebrd.com/home/what-we-do/projects.html; IFC (2024[25]), Project Information and Data Portal - GNG Wind Volyn, https://disclosures.ifc.org/project-detail/SII/48387/fcs-re-gng-wind-volyn.
Хоча зменшення ризиків часто розглядається лише як інструмент (наприклад, гарантії, страхові продукти), воно також може набувати форми інституційних та регуляторних рамок, що зменшують ризики протягом усього життєвого циклу проєкту. Щодо інфраструктурних проєктів, ефективні механізми ціноутворення, прозорий аналіз витрат та вигод і ретельні оцінки проєктів можуть сприяти обґрунтованому прийняттю рішень та ефективній реалізації. Оцінка витрат протягом життєвого циклу та такі стратегії, як відкритий доступ до необхідної інфраструктури та обмеження перегляду умов на наступних етапах у рамках спільних домовленостей, як от ППП, можуть сприяти довгостроковій стійкості та економічній ефективності інвестицій в інфраструктуру (див.Вкладка 6.4).
Для забезпечення економічної ефективності інвестиції в інфраструктуру повинні бути економічно вигідними з урахуванням як позитивних, так і негативних зовнішніх ефектів. Стабільна нормативно-правова база є необхідною умовою для мінімізації ризиків та прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень. Крім того, належні механізми ціноутворення можуть сприяти ефективному використанню ресурсів та визначати оптимальні обсяги їх надання. Відбір проєктів повинен ґрунтуватися на ретельній їх оцінці з акцентом на економічній ефективності та стійкості, а стратегії щодо запобігання затримкам та перевищенню витрат мають вирішальне значення. Конкурентні процедури закупівель та врахування витрат протягом життєвого циклу забезпечують оптимальну якість та вартість. Нарешті, ефективне технічне обслуговування та моніторинг на етапі експлуатації, включаючи використання інноваційних технологій, є надзвичайно важливими для збереження якості активів та уникнення дорогого відновлення.
У «Збірнику передових практик у сфері політики щодо якісних інвестицій в інфраструктуру» ОЕСР викладено кілька передових практик та допоміжних заходів, що відповідають створенню міцного політичного та інституційного середовища, розробці проєктів та їх реалізації. З метою забезпечення економічної ефективності інфраструктурних проєктів та мінімізації пов’язаних з ними ризиків під час розробки проєктів у збірнику наведено такі передові практики:
1. Конкурентне бізнес-середовище: Сприяння створенню конкурентного бізнес-середовища та рівних умов для розвитку економічно ефективної інфраструктури шляхом піддавання діяльності відповідному комерційному тиску, усунення непотрібних бар’єрів для входу на ринок, а також впровадження та забезпечення дотримання відповідного законодавства про конкуренцію.
2. Ретельне вивчення можливості участі приватного сектору у наданні інфраструктури у разі необхідності.
3. Відкритий доступ до основних мережевих об’єктів: Гарантування доступу до основних мережевих об’єктів для всіх учасників ринку на прозорій та недискримінаційній основі.
4. Механізми сталого ціноутворення: у разі необхідності, застосування відповідного та гнучкого ціноутворення на інфраструктурні послуги (наприклад, плата за користування, ціни за перевантаження) для заохочення більш ефективного використання інфраструктури та сприяння визначенню відповідних рівнів надання інфраструктури.
5. Ретельна оцінка та відбір проєктів на основі аналізу витрат і вигод: Інвестування в ретельні процеси оцінки та відбору проєктів, що надають пріоритет соціально-економічній ефективності (з урахуванням економічних, соціальних, фіскальних та екологічних витрат і вигод, включаючи зовнішні ефекти) та враховують не лише початкові витрати, а й витрати протягом усього життєвого циклу проєктів (планування, проєктування, фінансування, будівництво, експлуатація та технічне обслуговування (O&M) і можливе утилізування).
6. Оцінка співвідношення ціни та якості: ретельна оцінка різних способів закупівлі на основі співвідношення ціни та якості з урахуванням витрат протягом усього життєвого циклу.
7. Конкурентний тендерний процес, орієнтований на визначені вимірювані результати: використання конкурентних тендерів, максимальне залучення всіх кваліфікованих постачальників та обмеження використання винятків і закупівель у одного постачальника.
8. Ефективний та прозорий розподіл ризиків: забезпечення прозорого та належного розподілу ризиків при структуруванні проєктів.
9. Ефективний моніторинг та управління активами: оптимізація витрат протягом життєвого циклу та якості активів шляхом забезпечення ефективного моніторингу, експлуатації та технічного обслуговування.
10. Переговори про перегляд умов: обмеження використання переговорів про перегляд умов у рамках ППП, а у разі, якщо це є неминучим, створення передбачуваних рамок та стратегій для їх проведення.
Джерело: OECD (2020[26]), G20/OECD Report on the Collaboration with Institutional Investors and Asset Managers on Infrastructure, https://web-archive.oecd.org/pdfViewer?path=/2020-07-24/560068-Collaboration-with-Institutional-Investors-and-Asset-Managers-on-Infrastructure.pdf.
Українська влада вжила заходів для сприяння впровадженню механізмів зменшення ризиків, що застосовуються до інвестицій у транспортну інфраструктуру та інші сектори. У листопаді 2023 року Україна внесла зміни до Закону «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» та надала своєму ЕКА можливість надавати страхування від військових ризиків як вітчизняним, так і іноземним інвесторам. В результаті цих змін ЕКА України може надавати страхування інвестиційних кредитів українським банкам та страхування інвестицій в Україні фізичним або юридичним особам, які є резидентами або нерезидентами України (див.Таблиця6.4).
Станом на липень 2025 року продукт страхування інвестиційних кредитів підтримав 3 проєкти, а продукт страхування інвестицій – жодного, порівняно з понад 100 договорами на страхування експортних кредитів, що їх пропонує ЕКА. Однією з головних перешкод є ліміт покриття у розмірі 10 млн дол. США, що виключає великі капітальні інвестиції в інфраструктуру. З огляду на обмежену доступність та вартість варіантів перестрахування, збільшення економічного капіталу ЕКА України могло б розширити її можливості.
Джерело: Ukraine’s Export Credit Agency
Механізм страхування військових ризиків в Україні є ще однією внутрішньою ініціативою, спрямованою на розширення страхування військових ризиків. Фонд було запущено у 2025 році за підтримки «Ллойдс» (Lloyd’s of London) з метою забезпечення страхового покриття військових ризиків для комерційної нерухомості та інвестицій в Україні. Схема поєднує страхування від українського страховика ARX з перестрахуванням від «Ллойдс» на 100% ризику, що перевищує власний ризик ARX (див.Таблиця6.5 ) (McGill and Partners, FortuneGuard, ARX, 2025[27]). Механізм забезпечує покриття до 50 млн дол. США (а в деяких випадках і більше) для високоцінних об’єктів інфраструктури, нових будівельних проєктів та інвестицій у власний капітал. UkraineInvest підписала Меморандум про співпрацю з ARX для просування цієї схеми серед потенційних інвесторів (UkraineInvest, 2025[28]).
Джерело: American Chamber of Commerce Ukraine (2024[29]), https://chamber.ua/wp-content/uploads/2025/01/Ukraine-War-Risk-Insurance-Facility.pdf.
Такі ініціативи, як механізм страхування військових ризиків, є перспективними, оскільки можуть допомогти подолати виклики, пов’язані з недорозвиненими внутрішніми страховими ринками та обмеженими можливостями міжнародного перестрахування. Україна має продовжувати тісно співпрацювати зі своїми міжнародними партнерами для створення механізмів, здатних надавати інструменти пом’якшення ризиків для підтримки приватних інвестицій в економіку. Забезпечення прозорості критеріїв придатності, виключень та процесів врегулювання страхових випадків буде важливим для формування довіри ринку до цих механізмів.
ЕКА України доклало чимало зусиль для забезпечення страхування військових ризиків. Однак його можливості є обмеженими, а страхові суми не перевищують 10 млн дол. США. Тому варто розглянути можливість збільшення економічного капіталу ЕКА України, щоб забезпечити розширення ліміту страхового покриття.
Підтримка міжнародних донорів і надалі матиме вирішальне значення для розширення обсягів надання гарантій в Україні та залучення більших обсягів приватних інвестицій. Наразі реалізуються різні міжнародні ініціативи, спрямовані на розширення обсягів надання гарантій від політичних ризиків.
6.3.1. Трастовий фонд підтримки відновлення та економіки України MIGA (SURE)
У 2023 році MIGA створила Трастовий фонд підтримки відновлення та економіки України (SURE), заснований за участю Японії як основного донора, з цільовим обсягом донорських внесків до 300 млн дол. США для забезпечення можливості видачі гарантій MIGA в Україні. Фінансування донорів через трастовий фонд SURE поєднується з ризиками, прийнятими MIGA на власний баланс та залученням державного та приватного перестрахування, де це можливо, для надання гарантій. З огляду на те, що в Україні наразі відсутні можливості для перестрахування приватним сектором, MIGA досі зосереджувалася на перестрахуванні своїх гарантій державним сектором через DFI та ЕКА (Multilateral Investment Guarantee Agency, 2024[30]).
Розширення страхування політичних ризиків на міжнародних кредиторів та спонсорів для відновлення в таких критично важливих секторах, як транспорт, житло та енергетика, через трастовий фонд SURE очікується лише після закінчення війни (Multilateral Investment Guarantee Agency, 2023[31]). Міністри фінансів та голови центральних банків країн G7 зобов’язалися співпрацювати з українською владою, міжнародними фінансовими інституціями та страховою галуззю з метою розширення можливостей перестрахування для України (G7 Canadian Presidency, 2025[32]).
6.3.2. Інвестиційна рамка ЄС для України (UIF)
Механізм ЄС Ukraine Facility складається з трьох складових і має на меті посилити доступ України до фінансування для відновлення. Механізм передбачає виділення 50 млрд євро фінансової допомоги ЄС Україні у період 2024–2027 років. Перший напрям зосереджений на підтримці реалізації Плану для України шляхом надання 38 млрд євро у вигляді прямої підтримки державного бюджету, з яких 5 млрд євро – це гранти, а 33 млрд євро – позики. Другий напрям складається з Інвестиційної рамки для України (UIF), яка залучає 9,3 млрд євро у вигляді гарантій за кредитами (7,8 млрд євро) та грантів змішаного фінансування (1,5 млрд євро) для зниження ризиків інвестицій та мобілізації до 40 млрд євро державних та приватних інвестицій у пріоритетні сектори, такі як інфраструктура, зокрема ті, що включені до єдиного проєктного конвеєра України (див. Розділ 5.3). Цей напрям реалізується ЄБРР, ЄІБ, МФК, Банком розвитку Ради Європи (БРРЄ) та двосторонніми фінансовими установами, такими як національні банки розвитку та ЕКА держав-членів ЄС. Третій напрям зосереджений на наданні технічної допомоги та підтримки на суму 5 млрд євро для сприяння приведенню законодавства та нормативних актів України у відповідність до законодавства та нормативних актів ЄС (European Commission, 2024[33])
UIF є найважливішою ініціативою ЄС у сфері мобілізації приватного фінансування для відбудови України. Діяльність UIF регулює Керівна рада Інвестиційної рамки для України – спеціальний орган, який здійснює стратегічне та оперативне управління та затверджує трансакції в рамках UIF (European Commission, 2025[34]). До складу Керівної ради входять представники Європейської комісії та кожної держави-члена ЄС, а також члени Верховної Ради України, Уряду України та Європейського парламенту в якості спостерігачів. UIF може передбачати використання різноманітних механізмів, зокрема: позик (у вільно конвертованій та національній валюті); гарантій, контргарантій; інструментів ринку капіталу; страхування; та власного капіталу або квазікапіталу.
Станом на червень 2025 року ЄС виділив 5,7 млрд євро у вигляді гарантій та грантових угод для залучення інвестицій на суму 18 млрд євро. ЄС підписав угоди про надання гарантії на суму 175 млн євро та грантів у рамках змішаного фінансування на суму 9,3 млн євро для підтримки кредитування Польським банком розвитку (BGK) польських інвесторів в Україні (European Commission, 2025[35]). Гарантії UIF також забезпечили підтримку кредитів ЄІБ на суму 50 млн євро для «Української залізниці» на модернізацію ключових залізничних пунктів перетину кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, що сприяє транскордонному сполученню та торгівлі. Незважаючи на те, що 60 % коштів UIF вже виділено, процеси виплат та проведення комплексної перевірки, за повідомленнями, відбуваються повільно і їх необхідно прискорити для підтримки реалізації проєктів у повному обсязі (Lausberg, 2025[36]).
6.3.3. Механізм гарантій відновлення та реконструкції України (URGF) ЄБРР
Наприкінці 2024 року ЄБРР запустив Механізм гарантій відновлення та реконструкції України (URGF) з метою запуску ринку страхування військових ризиків в Україні (EBRD, 2024[37]). Механізм передбачає надання гарантії на суму до 100 млн євро компанії URGF IC Limited – товариству з обмеженою відповідальністю, зареєстрованому на острові Гернсі, – яке використовуватиме гарантію ЄБРР для надання перестрахування збитків та шкоди, пов’язаних з війною в Україні. Забезпечуючи перестрахування, яке переносить ризик за межі України, Механізм має на меті підтримати місцевих українських страховиків у розширенні їхніх страхових спроможностей.
До березня 2025 року Механізм дозволив міжнародному перестраховику MS Amlin підтримати трьох українських страховиків у розширенні їхніх пропозицій щодо страхування військових ризиків. Ця схема призвела до надання перестрахового покриття на суму 5 млн євро протягом кількох тижнів, що свідчить про значний попит на страхування від військових ризиків (European Bank for Reconstruction and Development, 2025[38]). Подальша участь міжнародних перестраховиків матиме вирішальне значення для підтримки розвитку ринку страхування військових ризиків в Україні, поступово сприяючи збільшенню лімітів збитків та забезпечуючи розширення покриття інфраструктурних транзакцій.
Розбудувати потенціал проєктного фінансування у вітчизняному банківському секторі шляхом синдикації з міжнародними банками. Щоб з’явилися можливості для проєктного фінансування, великі вітчизняні банки України повинні покращити свій кредитний рейтинг та забезпечити стабільність коефіцієнтів достатності капіталу. Більша участь міжнародних банків у проєктному фінансуванні також буде необхідною для забезпечення конкуренції та навичок проєктного фінансування, яких наразі бракує вітчизняним банкам. Синдикація кредитів між вітчизняними та міжнародними банками також могла б сприяти розвитку навичок проєктного фінансування у вітчизняному банківському секторі. Оскільки залучення міжнародних банків часто відбувається у відповідь на запити міжнародних девелоперів, які є їхніми клієнтами, поточні реформи, спрямовані на зміцнення системи ППП в Україні, також повинні зосередитися на залученні високоякісних міжнародних спонсорів проєктів.
Посилити управління державними банками з метою зменшення обсягу непрацюючих кредитів, мінімізації витіснення приватного кредитування та покращення їхньої спроможності надавати ринкове довгострокове фінансування. Як зазначено у «Засадах стратегічного реформування державного банківського сектору», вирішення питань корпоративного управління ДБ є критично важливим кроком для забезпечення кращого фінансового посередництва в Україні. Краще управління ДБ також може призвести до того, що в майбутньому вони відіграватимуть більшу роль у фінансуванні інфраструктурних проєктів разом з міжнародними партнерами.
Просувати реформи ринку капіталу з метою диверсифікації інвесторської бази, відновити канали випуску облігацій, щойно дозволять умови, та запровадити інструменти довгострокового фінансування, зокрема інфраструктурні та «зелені» облігації. Заходи, вжиті НБУ для початку обслуговування іноземних банків, спрямовані у правильному напрямку і їх слід продовжувати з метою підтримки доступу до іноземного капіталу через фінансові інструменти, випущені для відбудови України, та прискорення інтеграції з Єдиним ринком ЄС. Як тільки дозволять умови, Україні слід оцінити обґрунтованість випуску інфраструктурних та зелених облігацій, які мають потенціал для залучення ширшого кола інвесторів.
Створити чітку забезпечену активами систему сек’юритизації, щоб використовувати наявну базу активів України для підтримки нових інвестицій. З огляду на труднощі з фінансуванням інфраструктури в Україні, сек’юритизація активів «браунфілд» може стати шляхом до монетизації, що може бути додатково підтримано розширенням секторів пенсійних фондів та страхування. Концептуальну записку НКЦПФР щодо сек’юритизації слід ретельно вивчити, щоб можна було розробити надійну нормативно-правову базу. Така база має забезпечувати чіткість щодо типів активів, придатних для сек’юритизації, процедури отримання регуляторного схвалення та зобов’язань усіх залучених сторін. Ця база також має забезпечити інвесторам впевненість щодо механізмів бухгалтерського обліку та оподаткування, пов’язаних із цими інвестиціями.
Розширити страхування військових ризиків шляхом збільшення економічного капіталу українського ЕКА та налагодження партнерських відносин із закордонними ЕКА, ББР та іншими міжнародними партнерами. Українське ЕКА доклало чимало зусиль для забезпечення страхування військових ризиків. Однак його можливості є обмеженими, а страхові продукти – обмежуються покриттям у розмірі 10 млн дол. США. Україні, можливо, варто розглянути можливість отримання більш комплексного покриття шляхом спільного страхування з використанням різних інструментів. Це може допомогти подолати деякі існуючі обмеження її можливостей. Також можна було б розглянути можливість збільшення економічного капіталу українського ЕКА, щоб розширити ліміт покриття. Механізм страхування військових ризиків в Україні є внутрішньою ініціативою, яка обіцяє розширити страхування військових ризиків, що підтримує інвестиції в інфраструктуру. Україні варто продовжувати тісно співпрацювати зі своїми міжнародними партнерами для створення механізмів, які можуть надавати інструменти пом’якшення ризиків для підтримки приватних інвестицій в економіку.
Використані джерела
[29] American Chamber of Commerce Ukraine (2024), AmCham/Citi Survey - Ukraine Wartime Business Assessment.
[4] Araya, G., J. Schwartz and L. Andres (2013), The Effects of Country Risk and Conflict on Infrastructure PPPs, The World Bank, https://ppi.worldbank.org/content/dam/PPI/resources/ppi_publication/web_publication/WPS6569.pdf.
[1] Bilotkach, V. and M. Ivaldi (2022), Rebuilding Ukrainian Transport Infrastructure.
[36] Centre, E. (ed.) (2025), Beyond the Ukraine Facility: De-risking private investment to reconstruct Ukraine and strengthen Europe, https://www.epc.eu/publication/beyond-the-ukraine-facility-de-risking-private-investment-to-reconstruct-ukraine-and-strengthen-europe/.
[15] De Haas, R. and A. Pivovarsky (2022), The reconstruction and development of Ukraine’s financial sector after the war, CEPR Press.
[23] DTEK (2025), DTEK to invest €450 million to expand Tyligulska windfarm in largest investment since war in Ukraine began, https://dtek.com/en/media-center/news/dtek-invest-450-million-tyligulska-windfarm-expansion/.
[24] EBRD (2024), Galnaftogaz Wind Project, https://www.ebrd.com/home/what-we-do/projects.html.
[37] EBRD (2024), URGF Ukraine war risk insurance, https://www.ebrd.com/home/work-with-us/projects/psd/54849.html.
[38] European Bank for Reconstruction and Development (2025), First Ukrainian companies take advantage of new war risk insurance facility supported by EBRD, https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2025/first-ukrainian-companies-take-advantage-of-new-war-risk-insuran.html.
[35] European Commission (2025), Factsheet on the Ukraine Investment Framework, https://enlargement.ec.europa.eu/funding-technical-assistance/ukraine-facility_en#implementation-and-monitoring-measures.
[34] European Commission (2025), Ukraine Investment Framework, https://enlargement.ec.europa.eu/european-neighbourhood-policy/countries-region/ukraine/ukraine-investment-framework_en#first-investment-agreements-signed-at-ukraine-recovery-conference-2024 (accessed on July 2025).
[33] European Commission (2024), Ukraine Facility, https://enlargement.ec.europa.eu/funding-and-technical-assistance/ukraine-facility_en (accessed on March 2025).
[32] G7 Canadian Presidency (2025), G7 Finance Ministers and Central Bank Governors Communiqué May 2025, https://cdn-ca.aglty.io/ea689367/Attachments/NewItems/pdf/finmm_statement_en.pdf.
[17] Government of Ukraine (2024), Plan for the Implementation of the Ukraine Facility 2024-2027, https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/en/#:~:text=The%20Ukraine%20Facility%20is%20the,the%20implementation%20of%20the%20program.
[39] Government of Ukraine, World Bank, European Union, United Nations (2026), Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA5).
[25] IFC (2024), Project Information and Data Portal - GNG Wind Volyn, https://disclosures.ifc.org/project-detail/SII/48387/fcs-re-gng-wind-volyn.
[12] International Monetary Fund (2024), Fourth Review of the Extended Arrangement under the Extended Fund Facility, https://www.imf.org/-/media/Files/Publications/CR/2024/English/1ukrea2024002-print-pdf.ashx.
[18] International Monetary Fund (2024), Third Review of the Extended Arrangement under the Extended Fund Facility, https://www.imf.org/-/media/Files/Publications/CR/2024/English/1UKREA2024001.ashx.
[27] McGill and Partners, FortuneGuard, ARX (2025), Ukraine War Risk Insurance Facility, https://chamber.ua/wp-content/uploads/2025/01/Ukraine-War-Risk-Insurance-Facility.pdf.
[21] MIGA (2024), MIGA’s Ukraine Response, https://www.miga.org/migas-ukraine-response (accessed on November 2024).
[5] Ministry of Economy of Ukraine & Kyiv School of Economics (2024), Ukraine Investment Guide, https://cdn.prod.website-files.com/621f88db25fbf24758792dd8/66673120c02fe81b61d75096_Ukraine%20Investment%20Guide%202024%20(2)_compressed.pdf.
[8] Ministry of Finance of Ukraine (2026), , https://mof.gov.ua/en/derzhavnij-borg-ta-garantovanij-derzhavju-borg.
[7] Ministry of Finance of Ukraine (2025), List of priority public investment projects in the State Budget of Ukraine for 2025, https://mof.gov.ua/storage/files/List%20of%20priority%20public%20investment%20projects%20in%20the%20State%20Budget%20of%20Ukraine%20for%202025%20(non-official%20translation)(1).xlsx.
[6] Ministry of Finance of Ukraine (2024), Parliament adopted State Budget 2025, https://mof.gov.ua/en/news/verkhovna_rada_ukraini_priiniala_derzhbiudzhet_na_2025_rik_oboronu_kraini_bude_zabezpecheno-4897.
[30] Multilateral Investment Guarantee Agency (2024), MIGA Expands Insurance Support to Ukraine, https://www.miga.org/press-release/miga-expands-insurance-support-ukraine.
[31] Multilateral Investment Guarantee Agency (2023), Support for Ukraine’s Reconstruction and Economy Trust Fund (SURE TF), https://www.miga.org/support-ukraines-reconstruction-and-economy-trust-fund-sure-tf.
[14] National Bank of Ukraine (2025), Banking Sector Review - February 2025, https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Banking_Sector_Review_2025-02_eng.pdf?v=12.
[16] National Bank of Ukraine (2025), NBU Eases Multiple FX Restrictions to Support Economy and Tightens Some Regulations to Prevent Unproductive Capital Outflows, https://bank.gov.ua/en/news/all/natsionalniy-bank-pomyakshuye-nizku-valyutnih-obmejen-dlya-pidtrimannya-ekonomiki-ta-vodnochas-posilyuye-okremi-normi-dlya-protidiyi-neproduktivnomu-vidplivu-kapitalu.
[13] National Bank of Ukraine (2024), Financial Stability Report June 2024, https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2024-H1_eng.pdf?v=7.
[11] National Bank of Ukraine (2024), The National Bank is updating the legal framework to ensure direct access of foreign investors to the instruments of reconstruction of Ukraine, https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-onovlyuye-normativno-pravovu-bazu-dlya-zabezpechennya-pryamogo-dostupu-inozemnih-investoriv-do-instrumentiv-vidbudovi-ukrayini (accessed on December 2024).
[19] NSSMC (2023), Concept for introducing a legislative framework for covered bonds and securitization in Ukraine, https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0139863-23#Text.
[9] OECD (2026), Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery, OECD Publishing, Paris, https://www.oecd.org/en/publications/stronger-financial-markets-and-institutions-for-ukraine-s-recovery_0c41c8ac-en/full-report/ukraine-s-corporate-governance-framework_0d6ad33b.html.
[10] OECD (2025), Economic Survey of Ukraine, OECD Publishing, Paris, https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-ukraine-2025_940cee85-en.html.
[22] OECD (2025), G20/OECD Report on blended finance derisking measures, OECD Publishing, Paris, https://www.oecd.org/en/publications/g20-oecd-report-on-blended-finance-derisking-measures_9df5fe74-en.html.
[26] OECD (2020), G20/OECD Report on the Collaboration with Institutional Investors and Asset Managers on Infrastructure, OECD Publishing, Paris, https://web-archive.oecd.org/pdfViewer?path=/2020-07-24/560068-Collaboration-with-Institutional-Investors-and-Asset-Managers-on-Infrastructure.pdf.
[20] OECD (2015), Infrastructure Financing Instruments and Incentives, https://c40.my.salesforce.com/sfc/p/#36000001Enhz/a/1Q000000MfEM/sRCHSACfaQlPWYcVmdu9_77NGXaicf1GDemsHXUUse0.
[3] Schwartz, J. (2014), Closing the Infrastructure Finance Gap: Addressing Risk, https://www.rba.gov.au/publications/confs/2014/pdf/schwartz-ruiz-nunez-chelsky.pdf.
[28] UkraineInvest (2025), New war risk insurance programme launched for investors in Ukraine, https://ukraineinvest.gov.ua/en/news/new-war-risk-insurance-programme-launched-for-investors-in-ukraine/.
[2] World Bank, Government of Ukraine, European Union, United Nations (2026), Fifth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA 5). February 2022-December 2025, https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022026094036395/pdf/P514499-22f93f3a-4278-42bc-b907-db9553d12069.pdf.