Огляд ОЕСР доброчесності та боротьби з корупцією в Україні

7. Політика доброчесності бізнесу та підвищення обізнаності

Витяг

У цій главі наведено огляд стандартів ОЕСР, на яких базується ця оцінка законодавства та практики України щодо доброчесності бізнесу, включно з Конвенцією ОЕСР про боротьбу з хабарництвом та Рекомендацією щодо боротьби з хабарництвом 2021 року. В оцінці підкреслюється важливість стратегічного підходу до доброчесності бізнесу та рекомендується, щоб Україна вдосконалила свою відповідну політику шляхом покращення показників результатів і впливу, оптимізації консультацій з підприємствами на етапі розробки політики та відстеження виконання рекомендацій стратегічних оцінок корупційних ризиків, що впливають на бізнес. У главі також рекомендується, щоб українська влада розробила заходи з підвищення обізнаності щодо доброчесності бізнесу спільно з ініціативами колективних дій, бізнес-асоціаціями та організаціями громадянського суспільства, а також розширила можливості навчання компаній з питань боротьби з корупцією.

7.1. Вступ

Конвенція про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях (Конвенція про боротьбу з хабарництвом) (OECD, 1997[1]) є єдиним юридично обов'язковим міжнародно-правовим документом, зосередженим на «стороні, яка робить пропозиції» хабарництва: особа або організація, яка пропонує, обіцяє або дає хабар. Робоча група ОЕСР з питань хабарництва в міжнародних ділових операціях (РГХ) відповідає за моніторинг впровадження та забезпечення дотримання Конвенції про боротьбу з хабарництвом.

Рекомендація Ради щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях, яка була прийнята у 2009 році та оновлена у 2021 році (Рекомендація про боротьбу з хабарництвом 2021 року), спрямована на посилення впровадження Конвенції про боротьбу з хабарництвом та зосереджена на низці сфер, включаючи доброчесність бізнесу.

У 2022 році Україна звернулася до Робочої групи ОЕСР з питань хабарництва (РГХ) і згодом отримала статус учасника з метою стати стороною Конвенції про боротьбу з хабарництвом і, отже, повноправним членом РГХ. Статус учасника було надано до лютого 2025 року, після чого Україна подала офіційний запит на приєднання до Робочої групи з питань хабарництва.

Відділ боротьби з корупцією ОЕСР, який є Секретаріатом Робочої групи з питань хабарництва, також співпрацює з Україною через Антикорупційну мережу для Східної Європи та Центральної Азії (AКМ), інформаційно-просвітницьку програму РГХ. Співпраця AКМ-Україна включає регулярний моніторинг антикорупційного законодавства та практики країни відповідно до Стамбульського плану дій (СПД), а також участь України в програмах АКМ з питань доброчесності бізнесу та правоохоронної діяльності.

Оцінка в главах 7–10 цього звіту базується на відповідних частинах Рекомендації щодо боротьби з хабарництвом 2021 року, за винятком глави про розробку політики доброчесності бізнесу, яка базується на рекомендаціях Регіонального дослідження доброчесності бізнесу Антикорупційною мережею від 2022 року (OECD, 2022[2]). Метою цієї оцінки є допомога Україні у досягненні комплаєнсу відповідним стандартам ОЕСР.

7.2. Розробка політики сприяння доброчесності бізнесу: міжнародна та регіональна практика

Більшість, якщо не всі, країни Східної Європи розробили комплексну політику запобігання та боротьби з корупцією в державному секторі, іншими словами, за участю державних службовців. Для порівняння, політика зміцнення доброчесності бізнесу, зосереджена на корпоративному секторі, як правило, менш пріоритетна або обмежується фрагментарними заходами. Однак не слід недооцінювати роль бізнесу в корупції. Деякі підприємства вдаються до корупції, щоб отримати неправомірну вигоду з державних ресурсів, а деякі підприємства страждають від зловживань з боку корумпованих державних службовців. Іноді представники приватного бізнесу взаємно вдаються до корупції на шкоду акціонерам, кредиторам, клієнтам та іншим сторонам.

Ефективне зміцнення доброчесності бізнесу найкраще досягається за допомогою поєднання превентивних і правоохоронних заходів, включаючи підвищення обізнаності. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції (КООНПК) визнає, що боротьба з корупцією вимагає ефективної та скоординованої антикорупційної політики, яка сприяє участі відповідних зацікавлених сторін і відображає принципи верховенства права, прозорості, підзвітності тощо (United Nations, 2004[3]). Міжнародні стандарти не зобов'язують держави приймати спеціальні стратегії щодо доброчесності бізнесу. Однак деякі уряди, такі як Україна, включають дії проти корупції в приватному секторі до національних планів антикорупційної політики. Це відповідає думкам експертів про те, що корупції в приватному секторі слід надавати більший пріоритет у національних стратегіях і планах, ніж це було зазвичай у минулому (OECD, 2016[4]).

Дослідження ОЕСР щодо доброчесності бізнесу у Східній Європі та Центральній Азії 2022 року рекомендує урядам:

• Приділяти увагу наявним оцінкам корупції у своїх країнах, одночасно покращуючи комунікацію з приватним сектором економіки, щоб дізнатися про його антикорупційні зусилля та вплив.

• Враховувати питання, пов'язані з доброчесністю бізнесу, в оцінках ризиків корупції в державних установах.

• Регулярно проводити опитування щодо доброчесності бізнесу та/або використовувати опитування, проведені приватним сектором, для розробки або коригування політики.

• Покладати відповідальність за просування доброчесності бізнесу на конкретну установу або установи.

• Розробляти та впроваджувати програми для підвищення обізнаності про доброчесність бізнесу в державному секторі (OECD, 2022[2]).

Дослідження також рекомендує використовувати платформи на основі даних для збору та обміну інформацією про випадки недотримання вимог та успішні зусилля, сприяючи обміну інформацією про внутрішні антикорупційні заходи захисту між різними компаніями, підвищуючи обізнаність про важливість суворого дотримання внутрішніх антикорупційних правил. Великі компанії заохочуються стати взірцем для наслідування, більше переймаючись інтересами компанії та пропагуючи стандарти доброчесності бізнесу.

7.3. Політика України щодо доброчесності бізнесу повинна базуватися на показниках впливу

Антикорупційна стратегія (Стратегія) на 2021–2025 роки (NACP, 2021[5]) та Державна антикорупційна програма (ДАП) на 2023–2025 роки ( (CMU, 2023[6]) визначають антикорупційну політику України. Стратегія та ДАП розглядають корупційні виклики бізнесу з кількох точок зору та спрямовані на розв'язання проблем, що виникають як у державному, так і в приватному секторах. Ключовим прикладом проблем, що виникають у державному секторі, є вибіркове застосування обов'язкових правил для бізнесу, що спричиняє корупційні ризики, та інші прояви неефективності державного регулювання. Ключовим прикладом проблем, зумовлених бізнесом, є високий рівень толерантності до корупції в приватному секторі економіки.

Для зменшення ризиків толерантності до корупції політика спрямована на досягнення десяти стратегічних результатів:

• внесення змін до законодавства з метою запровадження стимулів для приватного сектора до покращення доброчесності бізнесу;

• постійна та ефективна співпраця між органами державної влади, бізнес-спільнотою й іншими зацікавленими сторонами;

• розроблена концепція впровадження антикорупційних стандартів у приватному секторі;

• методологічна допомога суб'єктам приватного бізнесу;

• допомога у розробці та вдосконаленні кодексів доброчесності;

• ефективні механізми перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників;

• ухвалено закон про адміністративну процедуру;

• ухвалено закон про адміністративні збори;

• встановлено обов'язок внутрішніх аудиторів повідомляти про корупцію;

• ухвалено закон про бізнес-омбудсмена (CMU, 2023[7]).

Стратегічні результати та заходи щодо їх досягнення є надзвичайно актуальними для зміцнення доброчесності бізнесу та покращення бізнес-клімату з точки зору корупції. Однак документи не пропонують вимірювання рівня толерантності до корупції, якого потрібно досягти, незважаючи на те, що це є основною метою цієї частини Стратегії та Плану дій з питань державної безпеки. Індикатори досягнення охоплюють такі результати, як набрання чинності законів і прийняття методологічних документів, а не лише вплив (CMU, 2023[8]). Це ускладнить визначення ступеня успішності впровадження у розв’язанні проблеми толерантності.

Рекомендація. Отже, у наступному циклі планування політики Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повинно чіткіше пов'язувати проблеми та стратегічні результати з показниками результатів і впливу. Такими показниками можуть бути, наприклад, готовність підприємств повідомляти про корупцію (виміряна опитуваннями), рівень використання компаніями методичних посібників НАЗК щодо побудови організацій, заснованих на доброчесності, тенденції у звітності про корупцію внутрішніми аудиторами тощо. Стратегічний результат розробки плану впровадження антикорупційних стандартів у приватному секторі є ширшим, ніж діяльність, яка має його досягти. Діяльність обмежується розробкою та публікацією стандартів. Існування стандартів не забезпечує їх автоматичне впровадження. Розробка концепції або рамок для впровадження та показників для покращення та моніторингу дотримання стандартів є корисною метою. Вона повинна бути збережена в майбутніх версіях державної антикорупційної програми та підкріплена відповідними заходами.

7.4. Україні слід оцінити ризики корупції між приватними особами та розробити превентивні заходи

Стратегія та ДАП не приділяють уваги корупції між приватними особами. Корупція між приватними особами має багато форм, наприклад хабарі, що сплачуються працівниками однієї компанії для впливу на ухвалення рішень іншою компанією, вимагання неправомірних переваг представниками компанії від інших організацій в обмін на бізнес-можливості, торгівля конфіденційною діловою інформацією, конфлікт інтересів тощо. Тому міжнародні стандарти – Конвенція ООН проти корупції та Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією – передбачають криміналізацію хабарництва у приватному секторі економіки, навіть коли до цього не причетні державні службовці.

В Україні кримінальну відповідальність за хабарництво посадової особи юридичної особи приватного права, незалежно від організаційно-правової форми, встановлено статтею 368-3 Кримінального кодексу (КК) (Verkhovna Rada of Ukraine, 2001[9]). Однак запобігання такому хабарництву вимагає більше, ніж просто кримінальна відповідальність згідно із законодавством. У лютому 2024 року в опитуванні компаній, проведеному Всеукраїнською мережею доброчесності та комплаєнсу (UNIC), 24% респондентів вважали, що вони, ймовірно, зіткнуться з корупцією у приватних організаціях. Комплексна політика повинна враховувати форми корупції між приватними особами на практиці в українському контексті, підвищувати обізнаність про шкоду, заподіяну цим видом корупції, заохочувати до повідомлення про неї та призначати посадових осіб, відповідальних за боротьбу з нею.

Рекомендація. Під час підготовки Антикорупційної стратегії на наступний період НАЗК у співпраці з іншими органами влади та неурядовими зацікавленими сторонами має провести оцінку ризиків корупції між приватними особами в Україні та розробити необхідні заходи для її запобігання.

В Україні також є інші стратегії та плани, які потенційно можуть зменшити корупцію в господарській діяльності. Наприклад, у серпні 2024 року Кабінет Міністрів схвалив Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року (Стратегія МСП) та Оперативний план заходів щодо реалізації Стратегії у 2024–2027 роках (CMU, 2024[10]). Стратегія МСП та План не стосуються безпосередньо корупції, а зосереджуються на інших викликах, наприклад, тих, що пов'язані з адміністративним тягарем. Однією зі стратегічних цілей Стратегії розвитку МСП є розвиток людського капіталу та культури підприємництва. Серед оперативних цілей – «відповідальне та інклюзивне підприємництво», що підкріплюється такими діями, як підвищення обізнаності про стандарти відповідальної ділової поведінки, проведення навчання, надання консультативної та експертної підтримки, а також впровадження інструментів самооцінки для МСП. Ці цілі та дії можуть зміцнити доброчесність бізнесу, але є можливість для більш безпосереднього вирішення проблем корупції в діяльності МСП. МСП особливо вразливі до корупції, а їхніх ресурсів часто недостатньо для впровадження найкращих практик дотримання вимог, що застосовуються більшими компаніями (OECD, 2022[11]). Тому деякі країни, наприклад, Франція, мають спеціальні посібники з боротьби з корупцією для МСП (AFA, 2022[12]).

Під час віртуальних консультацій для підготовки цього огляду зацікавлені сторони бізнесу поділилися враженням, що деякі органи влади вважають запобігання корупції виключною компетенцією НАЗК. Отже, самі ці органи влади не бажають брати на себе відповідальність за зусилля з боротьби з корупцією.

Рекомендація. Враховуючи вищезазначене, було б гарною практикою обговорити з бізнесом та іншими зацікавленими сторонами корупційні ризики, які можуть поставити під загрозу досягнення цілей політики, та розглянути потенційні заходи щодо їх пом'якшення в усіх секторальних політичних стратегіях, що впливають на бізнес.

7.5. Українська влада повинна покращити та вдосконалити свої консультації з представниками бізнесу

Міжнародні рекомендації пропонують залучення юридичних осіб або їх об'єднань до розробки антикорупційних стратегій та до роботи органів запобігання корупції (United Nations, 2009[13]). Компанії можуть рекомендувати урядам політику та правові рішення, що стосуються корупційних схем, що впливають на їхню діяльність. Бізнес також може допомогти забезпечити, щоб політичні заходи були можливими для реалізації та практичними (OECD/UN, 2024[14]). Отже, участь приватного сектора економіки може посилити не лише політику сприяння доброчесності бізнесу, але й національні зусилля з боротьби з корупцією загалом. Більше того, консультації, учасники яких вважають, що їхні думки впливають на політику, як правило, зміцнюють довіру до уряду (OECD, 2024[15]).

В Україні Постанова Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» визначає процедуру консультацій з громадськістю (Cabinet of Ministers of Ukraine, 2010[16]). Процедура вимагає надання громадськості зворотного зв'язку щодо прийняття пропозицій та зауважень з обґрунтуванням причин, коли пропозиції не були прийняті. Закон № 1700-VII «Про запобігання корупції» (ЗЗК) (стаття 21, частина 4) також зобов'язує державні органи узагальнювати результати громадського обговорення проєктів нормативно-правових актів та публікувати їх (Verkhovna Rada of Ukraine, 2014[17]).

Під час підготовки Стратегії НАЗК отримало численні коментарі та пропозиції, зокрема від представників бізнесу (NACP, 2020[18]). Крім того, опитування щодо корупції, які стали основою для розробки Стратегії, охоплювали респондентів з числа бізнесу як окрему групу. Опитування допомогли визначити пріоритетні сектори для запобігання та протидії корупції. НАЗК також проводило численні консультації з інших питань. За даними НАЗК, з початку 2023 року до середини 2024 року було проведено понад 50 публічних консультацій за участю понад 60 організацій. За даними Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), для розробки законодавчих змін щодо імплементації Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом у 2022–24 роках було проведено кілька круглих столів, дискусій, презентацій за участю бізнес-асоціацій, юридичних фірм і неурядових організацій.

У віртуальних консультаціях для цього огляду зацікавлені сторони з боку бізнесу поділилися як позитивним, так і негативним досвідом проведення консультацій. Критика стосувалася:

• нібито неадекватного зворотного зв'язку щодо причин, чому пропозиції не були прийняті;

• несвоєчасної публікації документів для обговорення, пізніх запитів від органів влади щодо надання коментарів, тобто занадто коротких термінів для відповідей;

• закритих обговорень без публічного оголошення;

• високої плинності кадрів органів влади, що ускладнює довгострокову співпрацю;

• відсутності ініціативи органів влади щодо залучення зацікавлених сторін до підготовки Стратегії на наступний період.1

Також лунали заяви про недостатнє представництво бізнесу в регіональних бізнес-радах, які будуть суттєво реформовані відповідно до рішення Уряду від 4 жовтня 2024 року2 (MoE, 2024[19]). Метою цього огляду не є перевірка, підтвердження чи спростування подібних тверджень, але, можливо, вдасться оптимізувати організацію та комунікацію щодо громадських консультацій.

У контексті публічних консультацій, Державна митна служба провела консультації щодо свого проєкту Антикорупційної програми на 2023–2025 роки. Однак, виходячи з інформації, наданої Митною службою НАЗК, незрозуміло, чи були опубліковані списки прийнятих і відхилених пропозицій від громадськості (з обґрунтуванням відхилення), як того вимагає НАЗК (захід 2.3.1.5.4) (NACP, 2024[20]). Це підтверджує деякі критичні зауваження, висловлені зацікавленими сторонами.

Рекомендація. Для розв’язання вищезазначених проблем НАЗК та інші відповідні органи повинні вдосконалити та оптимізувати свою практику консультацій із представниками бізнесу та іншими зацікавленими сторонами. Однією з можливостей було б, щоб зацікавлені сторони надавали свої матеріали стандартизованим чином через онлайн-інструменти, наприклад спеціальні портали участі, з достатнім часом для підготовки матеріалів, чіткими термінами, змістовним зворотним зв'язком від органів влади (що було враховано, що ні та з яким обґрунтуванням) та іншими стандартами якості консультацій (наприклад, (OECD, 2022[21]). Це особливо важливо під час розробки національної антикорупційної політики та у сферах із підвищеними корупційними ризиками, таких як податкове адміністрування та митна служба. Консультації щодо ключових документів могли б проходити у формі постійного діалогу на всіх етапах їх розробки – початкові обговорення, аналіз концептуальних записок, перші проєкти, передфінальні проєкти тощо. Цільові запрошення до участі повинні бути спрямовані на різні типи національних і регіональних представників бізнесу, організацій громадянського суспільства, окремих компаній та експертів. Участь також повинна залишатися відкритою для зацікавлених сторін за їхньою власною ініціативою. Портали участі могли б містити опитування представників бізнесу. Україна могла б розробити керівний документ щодо взаємодії з представниками бізнесу, включаючи найкращі, а також неприйнятні практики, а також чіткі алгоритми перегляду політики та консультацій для забезпечення змістовного діалогу.

НАЗК також співпрацює з іншими органами державної влади та представниками приватного сектора, укладаючи Меморандуми про співпрацю та розбудову доброчесності. У 2023–2024 роках НАЗК уклало 13 меморандумів з організаціями приватного сектора, які зазвичай передбачають вивчення корупційних ризиків, інформаційно-просвітницьку діяльність тощо. У червні 2024 року НАЗК та Українська залізниця підписали меморандум, який передбачає спільні інформаційно-освітні заходи для підвищення обізнаності працівників Української залізниці, а також розробку та впровадження принципів доброчесності в залізничній галузі (NACP, 2024[22]). Такі угоди здаються гарною практикою. Однак можна задатися питанням, чи не повинна така співпраця бути обов'язковою між НАЗК і всіма державними підприємствами, які відповідають певним критеріям.

7.6. Україні слід відстежувати виконання рекомендацій стратегічних оцінок корупційних ризиків, що впливають на бізнес

Оцінка ризиків для доброчесності бізнесу є важливою на двох рівнях. Уряди повинні проводити оцінку ризиків, перш ніж розробляти свою політику та заходи боротьби з корупцією. Дослідження 2022 року щодо доброчесності бізнесу у Східній Європі та Центральній Азії показало, що відсутність таких оцінок призводить до поганого розуміння ризиків доброчесності бізнесу (OECD, 2022[2]). З іншого боку, компанії повинні розробляти програми внутрішнього контролю, етики та дотримання вимог, а також профілактичні заходи на основі оцінки ризиків, що враховують їхні індивідуальні обставини. Вони повинні регулярно моніторити та проводити оцінку таких обставин і ризиків (OECD, 2021[23]). З двох рівнів ця глава стосується переважно діяльності уряду (системи внутрішнього контролю приватного сектора обговорюються в главі 9 цього звіту).

Стратегія боротьби з корупцією не засновується на комплексній оцінці корупційних ризиків саме в бізнесі. Однак НАЗК отримує інформацію про корупційну практику з різних джерел. Щодо корупції, яка впливає на бізнес, ключовим джерелом є обмін інформацією з Радою бізнес-омбудсмена (РБО). РБО надсилає до НАЗК інформацію щодо оцінки корупційних практик у взаємодії бізнесу з органами державної влади та місцевого самоврядування, включаючи суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління органів влади (NACP, 2024[24]). Як повідомили зацікавлені сторони під час віртуальних консультацій для цього огляду, інформація від РБО показує, що сфери оподаткування, правоохоронної діяльності та митниці є найбільш значними проблемами для бізнесу з точки зору корупції. НАЗК використовує інформацію від РБО для проведення досліджень та стратегічного аналізу корупційних ризиків.

Ще одним важливим джерелом інформації є регулярні опитування бізнесу, що проводяться на замовлення НАЗК. Так, опитування 2023 року показало, що бізнес найчастіше стикався з корупцією у відносинах з митницею, правоохоронними органами, у будівельних та земельних відносинах, а також у взаємодії зі службами енерго-, газо-, водопостачання та каналізації. Видача дозволів і видобуток корисних копалин, а також митниця мали найвищий рівень сприйняття поширеності корупції, на думку респондентів бізнесу (NACP, 2023[25]). Результати дослідження показують, що взаємодія бізнесу та органів влади найбільш схильна до корупції у сферах із високим ступенем нормативного тягаря та застосуванням репресивних повноважень. Це відповідає загальновідомим фактам про корупцію.

НАЗК також проводить стратегічну оцінку корупційних ризиків у певних сферах, наприклад, ризики в операціях із землею, Українською залізницею, у сфері навчання та сертифікації моряків, при реконструкції нерухомості, на державних підприємствах, у процедурі поновлення / зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (NACP, n.d.[26]). Оцінки виявляють, де державними повноваженнями можуть зловживати на шкоду бізнесу. Наприклад, коли податкові органи необґрунтовано зупиняють реєстрацію податкових накладних або відхиляють таблиці даних, подані платниками ПДВ, НАЗК виявило ризики того, що такі дії можуть бути мотивовані отриманням неправомірної вигоди (NACP, 2023[27]). З іншого боку, державні повноваження також можуть бути використані для створення несправедливих можливостей для отримання прибутку для певних компаній. Прикладом таких дій була вимога сплатити приватній компанії за внесення сертифікатів моряків до Єдиного державного реєстру документів моряків (NACP, 2022[28]).

Зацікавлені сторони бізнесу високо оцінили практику стратегічного аналізу ризиків. Однак вони також висловили розчарування відсутністю подальших дій за результатами. Зрозуміло, чому може бути важко забезпечити належне реагування політики на виявлені ризики та виклики. Стратегічні оцінки охоплюють багато складних сфер і визначають численні ризики. Розробка та просування політичних пропозицій щодо пом'якшення всіх цих ризиків було б важливим завданням, для якого НАЗК може не мати достатніх можливостей.

Рекомендація. НАЗК має запропонувати систему відстеження виконання рекомендацій стратегічної оцінки корупційних ризиків. Рекомендації могли б стати додатком до ДАП, яка періодично затверджується Урядом. Вебпортал впровадження ДАП також міг би містити інформацію про ці рекомендації.

7.7. Україна могла б уповноважити НАЗК перевіряти антикорупційні програми юридичних осіб для формування спільного переліку ризиків

НАЗК приділяє особливу увагу ризикам на державних підприємствах (ДП). Воно визначило 15 критеріїв для визначення державних підприємств із найвищим рівнем корупційних ризиків. Ці критерії, наприклад, містять включення до списку великих приватизаційних підприємств, відсутність впровадження Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності (OECD, 2024[29]), монопольне становище підприємства, перебування серед найбільших закупівельників тощо (NACP, 2023[30]).

Під час віртуальних консультацій для цього огляду представники НАЗК обговорили плани щодо запровадження аудиту антикорупційних систем у державних підприємствах з особливим акцентом на процеси закупівель. Можливою метою цієї діяльності буде проведення аудиту десяти суб'єктів господарювання щорічно. Підприємства будуть відібрані на основі таких критеріїв, як значущість підприємства, ознаки корупційної практики (публічні скандали, підозри через розслідування тощо), велика кількість процедур закупівель на високу вартість. Представники НАЗК визнали, що воно також може проводити аудит приватних підприємств, якщо до закону будуть внесені відповідні зміни.

Рекомендація. Корисним методом отримання уявлення про корупційні ризики в приватних підприємствах може бути систематичний огляд антикорупційних програм юридичних осіб та їх впровадження НАЗК. На основі огляду НАЗК може скласти спільний перелік ризиків. Однак, щоб ця діяльність не перетворилася на просте складання погано підготовлених переліків ризиків, вона залежить від ретельної оцінки програм відповідності з боку органів влади (див. рекомендацію щодо системи нагляду за антикорупційними програмами відповідності у підглаві 10.4).

7.8. Україні слід посилити відповідальність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за моніторинг дотримання антикорупційного законодавства

Міжнародні рекомендації визнають, що численні державні органи відіграють важливу роль у зміцненні доброчесності бізнесу та протидії корупції, яка впливає на бізнес. Превентивні антикорупційні органи, які зосереджені переважно на державному секторі, також можуть бути важливими для запобігання корупції в приватному секторі (OECD, 2013[31]). Співпраця між правоохоронними органами та приватними структурами повинна заохочувати повідомлення про злочини, пов'язані з корупцією. Фондові біржі або інші регуляторні органи повинні вимагати від компаній, що котируються на біржі, дотримання відповідних стандартів і процедур (United Nations, 2009[13]). Крім того, само собою зрозуміло, що скоординований та спільний спосіб дії кількох залучених органів може підвищити ефективність їхніх зусиль.

В Україні є численні державні органи, відповідальні за зміцнення доброчесності бізнесу. Це, по-перше, НАЗК і РБО, яка є ключовою установою для бізнесу. НАЗК формує та значною мірою впроваджує антикорупційну політику. Незважаючи на цінні зусилля, дотримання антикорупційного законодавства приватними юридичними особами займає порівняно незначне місце в загальному мандаті НАЗК.

РБО, створена у 2014 році, є незалежною та неупередженою установою, місією якої є сприяння захисту законних прав бізнесу перед державою. РБО розглядає скарги підприємців щодо недобросовісної поведінки державних органів і допомагає вирішувати суперечки на досудовій стадії. РБО також проводить розслідування з власної ініціативи, наприклад, за результатами податкових перевірок, де щороку виявляла десятки тисяч актів, які часто є надзвичайно формальними та недостатньо обґрунтованими (BOC, 2024[32]). Важливим аспектом роботи РБО є моніторинг виконання її рекомендацій. Наприклад, у 2023 році РБО проаналізувала проблеми системи оцінки ризиків Державної податкової служби (ДПС). Відтоді РБО підтримує контакти з Міністерством фінансів та ДПС щодо усунення недоліків (BOC, 2024[33]). Хоча багато рекомендацій РБО не спрямовані безпосередньо на боротьбу з корупцією, якщо їх впровадити, вони можуть призвести до зменшення можливостей для корупції. РБО та НАЗК обмінюються інформацією двічі на рік відповідно до свого меморандуму про взаєморозуміння.

У принципі, НАБУ також може відігравати значну роль у забезпеченні доброчесності бізнесу. Це було б найбільш очевидним у випадку кримінального переслідування юридичних осіб за корупційні правопорушення. Однак застосування кримінальної відповідальності юридичних осіб за корупцію в Україні наразі обмежене (див. Главу 10.1. для отримання додаткового аналізу). Державна аудиторська служба (ДАС) проводить аудит суб'єктів господарювання, що фінансуються з державного бюджету. ДАС звіряє отриману інформацію про суб'єкти господарювання, що проходять аудит, із документами приватних суб'єктів господарювання, які мали договірні відносини тощо з суб'єктом господарювання, що проходить аудит. Однак це робиться для підтвердження типу, обсягу, якості та документування (обліку) операцій, які здійснювали суб'єкти господарювання державного сектора, а не для аудиту приватних компаній як таких.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) надає методичну підтримку впровадженню та розвитку принципів корпоративного управління, встановлює вимоги, розробляє та затверджує стандарти корпоративного управління професійними учасниками фондового ринку. НКЦПФР також має завдання проводити перевірки та аудити діяльності емітентів щодо стану корпоративного управління (President of Ukraine, 2011[34]). НКЦПФР не має підрозділу, що займається наглядом за доброчесністю бізнесу або дотриманням антикорупційних норм у бізнесі, але кілька її підрозділів мають цю компетенцію серед інших завдань. На практиці НКЦПФР дійсно визначає стандарти корпоративного управління та видає рекомендації. Однак, як вже було встановлено в пілотному 5-му раунді моніторингу в рамках Плану дій ОЕСР у 2022 році (OECD, 2022[35]), немає жодних доказів моніторингу щодо управління корупційними ризиками у емітентів цінних паперів і професійних учасників ринку.

Рекомендація. Враховуючи, що жоден державний орган систематично не контролює дотримання антикорупційних норм приватними юридичними особами, Україна повинна посилити відповідальність НКЦПФР за цю функцію в Законі №3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та в Статуті НКЦПФР. Україні також слід розглянути можливість розробки механізмів моніторингу програм відповідності в компаніях, які не працюють на ринку цінних паперів і фондового ринку, що описується в главах 9.5 та 10.5 цього звіту.

7.9. Україні слід покращити координацію діяльності, пов’язаної з доброчесністю бізнесу, у рамках впровадження ДАП

ДАП покладає обов'язки, пов'язані з доброчесністю бізнесу, на численні установи. Так, наприклад, Міністерство економіки (МЕ) відповідало за розробку та подання Кабінету Міністрів проєкту Політики державної власності (ухваленої Кабінетом Міністрів 29 листопада 2024 року). Державна регуляторна служба відповідає за публічний діалог із бізнесом щодо дерегуляції та інші завдання, що стосуються регулювання економічної діяльності. НАБУ, НАЗК та Міністерство юстиції (МЮ) несуть спільну відповідальність за аналіз Рекомендації ОЕСР щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних державних службовців у міжнародних ділових операціях (Рекомендація щодо боротьби з підкупом 2021 року) (OECD, 2021[23]), виявлення прогалин в українському законодавстві, розробку та подання пропозицій щодо забезпечення наближення до Рекомендації (CMU, 2023[7]). Тому важливо мати ефективну координацію між цими установами.

Прогрес у впровадженні діяльності ДАП є нерівномірним, але загалом досить високим. У випадку «Проблеми 2.4.4. Високий рівень толерантності до корупції в приватному секторі економіки» установами, відповідальними за найбільшу кількість заходів з термінами виконання до грудня 2024 року, були Міністерство юстиції (12 заходів), НАЗК (10 заходів) та Міністерство фінансів (6 заходів) (див. детальніше Таблиця 7.1 нижче). Середня оцінка досягнення очікуваних стратегічних результатів щодо «Проблеми 2.4.4» становить 55,3% (NACP, 2025[36]). Спостерігалися значні затримки, наприклад у підготовці та поданні до Кабінету Міністрів проєктів законодавства для наближення до рекомендацій ОЕСР і підтримки розгляду проєкту Закону про установу бізнес-омбудсмена, початковий термін виконання якого було перенесено з березня 2024 року на грудень 2025 року.

Таблиця 7.1. Стан виконання завдань щодо зниження толерантності до корупції у приватному секторі (з кінцевим терміном виконання до 31 грудня 2024 року)

Основні виконавці	Всього заходів	Реалізовано	Частково реалізовано	Не реалізовано
Міністерство юстиції	12	12
НАЗК	10	8	2
Міністерство фінансів	6	6
Робоча група з розробки пропозицій щодо участі України в РГК ОЕСР	1			1
Міністерство цифрової трансформації	3	1	2
Міністерство розвитку громад та територій	2	2

На вебпорталі, присвяченому впровадженню ДАП, принаймні частково представлені причини затримок. У деяких випадках опубліковані пояснення щодо впровадження відображають розбіжності в думках між виконавчими органами та НАЗК щодо найбільш доцільного способу дій. Наприклад, виконавчий орган може вважати певне завдання неактуальним, що не приймається НАЗК.

Рекомендація. Хоча ступінь впровадження заходів щодо доброчесності бізнесу є добрим, покращення координації та комунікації між виконавчими органами для вирішення описаної вище проблеми також було б корисним.

7.10. Уряду слід визначити контрольні показники для своєї інформаційно-просвітницької діяльності з питань доброчесності бізнесу та впроваджувати їх спільно з відповідними зацікавленими сторонами

Рекомендація щодо боротьби з хабарництвом 2021 року рекомендує країнам-членам вжити, серед іншого, зусиль з підвищення обізнаності у приватному секторі економіки, зокрема МСП, для запобігання та виявлення хабарництва. У Рекомендації окремо згадуються колективні дії та партнерство між приватним і державним секторами у заходах з підвищення обізнаності. Також на практиці в останні роки міжнародні організації, бізнес-асоціації та уряди активізували свою діяльність на підтримку доброчесності бізнесу шляхом проведення інформаційних кампаній, забезпечення доступу до відповідної інформації та просування каналів звітності (OECD, 2022[2]).

Кілька державних і приватних зацікавлених сторін займаються підвищенням обізнаності щодо теми доброчесності бізнесу. ДАП перелічує десять різних органів влади, які повинні брати участь у заходах, що проводяться в рамках щорічного місяця доброчесності бізнесу UNIC. Представники НАЗК беруть участь у навчальних сесіях, семінарах та інших заходах з питань дотримання антикорупційних норм та розбудови доброчесності у приватному секторі. НАЗК часто робить це у співпраці з неурядовими партнерами, такими як UNIC, Професійна асоціація корпоративного управління та Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE).

Департамент залучення інвестицій і взаємодії з міжнародними організаціями Міністерства освіти виконує функції Національного контактного пункту з відповідальної бізнес-поведінки (НКП). НКП, серед іншого, просуває Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств щодо відповідальної ділової поведінки (Розділ VII Керівних принципів зосереджений на тому, що підприємства повинні робити для боротьби з корупцією). Разом із зацікавленими сторонами НКП організовує заходи для просування Керівних принципів. У грудні 2023 року Міністерство освіти провело міжнародну конференцію, яка включала панельні дискусії щодо стандартів відповідальної ділової поведінки та їхнього внеску в орієнтоване на людину, справедливе та стале відновлення України, а також щодо комплексної перевірки.

Усі такі заходи потенційно корисні, але важко передбачити вплив окремих зусиль. Опитування 1200 активних українських компаній, проведене у листопаді 2024 року Рейтинговою групою, яке було замовлено USAID та програмою UK Dev's Promoting Integrity in the Public Sector Activity (Pro-Integrity) [Захід британських розробників «Сприяння доброчесності в державному секторі» (Pro-Integrity)], показує, що поширення знань про заходи, що вживаються урядом для просування доброчесності в приватному секторі економіки, серед компаній все ще обмежене. Лише 43% респондентів знали про канали / гарячі лінії для компаній, за якими вони можуть повідомляти про вимагання хабарів, 21% – про інформаційні кампанії для просування доброчесності бізнесу, 18% – про навчання або рекомендації з питань боротьби з корупцією для компаній, і 10% – про державні стимули для компаній щодо розробки політик і процедур щодо дотримання вимог і боротьби з корупцією. 43% не знали про жоден із цих заходів.

Тому похвально, що Україна застосувала стратегічний підхід до комунікації щодо боротьби з корупцією. У 2023 році Уряд схвалив Комунікаційну стратегію (КС) у сфері запобігання та протидії корупції на період до 2025 року (CMU, 2023[37]). Очікуваними результатами впровадження КС є:

• підвищення рівня довіри, зокрема, представників бізнесу до уповноважених антикорупційних органів та інших державних органів;

• підвищення рівня обізнаності громадськості щодо корупції;

• зниження рівня толерантності до будь-яких її проявів;

• популяризація повідомлень про можливі факти корупції або правопорушень, пов'язаних із корупцією, встановлення ефективної комунікації між виконавцями ДАП.

Щодо бізнесу, КС має на меті:

• підвищення розуміння переваг впровадження ДАП;

• стимулювання відмови від корупційної практики шляхом реалізації освітніх проєктів, залучення бізнесу до інформаційних кампаній і заходів, а також розповсюдження відповідних інформаційних матеріалів.

Дії КС включають моніторинг і розкриття інформації про виконання рекомендацій РБО та періодичний обмін інформацією між РБО та НАЗК. Однак КС не містить контрольних показників для визначення того, коли досягнуто результатів щодо бізнесу. КС також не включає інформацію від бізнесу щодо того, якої інформації їм бракує та яку вони бажають отримати. У бізнес-опитуванні, проведеному UNIC у лютому 2024 року, 53% респондентів відповіли, що їхні компанії хотіли б отримати допомогу, а саме керівництво або навчання, щодо співпраці з урядом, зокрема щодо звітності та співпраці з правоохоронними органами.

Рекомендація, Враховуючи вищезазначене, коли уряд поновлюватиме КС, він повинен вивчити потреби бізнесу (прогалини в обізнаності та побажання щодо того, яку інформацію бізнес хоче отримувати). Уряд також повинен визначити контрольні показники успіху – рівень обізнаності та ставлення представників бізнесу, якого має бути досягнуто після завершення впровадження КС. Заходи з підвищення обізнаності слід розробляти та впроваджувати у партнерстві з колективними діями, представниками бізнесу та громадянського суспільства.

7.11. НАЗК повинне продовжити розвиток навчання для бізнесу

Серед українських органів державної влади НАЗК є ключовим джерелом компетентних знань з питань боротьби з корупцією та доброчесності. У 2024 році НАЗК опублікувало Посібник з побудови доброчесної організації (докладніше про нього див. у Главі 9.4) (NACP, 2024[38]). Ще однією відповідною публікацією є Примірний кодекс доброчесності для юридичних осіб (NACP, 2024[39]).

Представники НАЗК і тренери з приватного сектора економіки безпосередньо навчають співробітників компаній, які займаються антикорупційними заходами. Навчання, як правило, проводяться у співпраці НАЗК з іншими зацікавленими сторонами (CIPE, UNIC, коаліція «RISE Ukraine» тощо) та на онлайн-платформах партнерів, які проводять курси. Сама НАЗК має навчальну платформу з онлайн-курсами для державних службовців, освітян, антикорупційних уповноважених у державному секторі, а також широкої громадськості та молоді. (NACP, n.d.[40]). Наразі розробка власних курсів НАЗК для співробітників з питань комплаєнсу приватного сектора економіки залишається значною мірою незавершеною. Важливою перспективною темою підвищення обізнаності та навчання є лобіювання та дотримання Закону № 3606-IX «Про лобіювання», який має повністю набрати чинності не пізніше 1 вересня 2025 року. Згідно з опитуванням 1200 активних українських компаній, проведеним Rating Group у 2024 році, лише 9% респондентів підтвердили, що представники їхньої компанії брали участь у навчанні з питань боротьби з корупцією, яке проводилося державними органами або за їх участю особисто чи онлайн протягом останніх двох років. 20% респондентів відповіли, що їхній компанії потрібне навчання персоналу з питань етики та боротьби з корупцією. Ці результати свідчать про необхідність покращення пропозиції навчання для бізнесу.

Рекомендація. НАЗК розробило велику кількість удосконалених навчальних матеріалів і надало значний обсяг навчання. Однак, пропозиція НАЗК з питань боротьби з корупцією для приватного сектора економіки є обмеженою. Враховуючи компетентні знання та досвід НАЗК, воно могло б значно посилити підтримку доброчесності бізнесу, розвиваючи свою пропозицію навчання для бізнесу, зокрема спеціальний блок на платформі Study.NAZK. Пропозиція навчання повинна включати різні варіанти обсягу та частоти, різні рівні складності (для початківців або досвідчених користувачів), різні формати (онлайн/офлайн), програми для різних цільових груп (власники, топ-менеджмент тощо) та для різних секторів (енергетика тощо). Відгуки від учасників бізнесу повинні бути враховані при розробці змісту та методів навчання.

Резюме рекомендацій

Розробка політики доброчесності бізнесу

У наступному циклі планування політики Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повинно:

• Забезпечити, щоб показники результатів і впливу в політичних документах дозволяли адекватно оцінювати прогрес у розв'язанні виявлених проблем і досягненні стратегічних результатів щодо доброчесності бізнесу.

• Провести оцінку ризиків корупції у приватному секторі економіки в Україні та розробити необхідні заходи для запобігання їм.

• Обговорити з бізнесом та іншими зацікавленими сторонами корупційні ризики, які можуть поставити під загрозу цілі політики, та розглянути потенційні заходи щодо пом'якшення їх наслідків у всіх секторальних політичних стратегіях, що впливають на бізнес.

• Удосконалити та оптимізувати свою практику консультацій із представниками бізнесу та іншими зацікавленими сторонами, розглянути можливість використання онлайн-платформ та опитувань для цієї мети.

• Запропонувати систему відстеження виконання рекомендацій стратегічної оцінки корупційних ризиків.

• Розглянути можливість створення спільного переліку ризиків для доброчесності бізнесу на основі оцінок ризиків, які проводять компанії.

• Покращити координацію та комунікацію між виконавчими установами, відповідальними за політичні заходи щодо доброчесності бізнесу.

Підвищення обізнаності

Коли Україна оновлюватиме свою комунікаційну стратегію боротьби з корупцією, їй слід:

• Забезпечити, щоб комунікація відображала потреби компаній в інформації.

• Визначити контрольні показники успіху – рівень обізнаності та ставлення представників бізнесу, якого потрібно досягти наприкінці реалізації стратегії.

• Здійснювати заходи з підвищення обізнаності у партнерстві з колективними діями, представниками бізнесу та громадянського суспільства.

Навчання з доброчесності бізнесу

НАЗК розробило велику кількість удосконалених навчальних матеріалів і надало значний обсяг навчання. Однак пропозиція антикорупційного навчання для приватного сектора економіки була обмеженою. У майбутньому НАЗК повинне:

• Розширити пропозицію навчання для бізнесу, зокрема спеціальний блок на платформі Study.NAZK.

• Забезпечити гнучкі варіанти навчання з точки зору обсягу та частоти, рівня знань (для початківців або досвідчених користувачів), різних форматів (онлайн/офлайн), програм для різних цільових груп (власники, топ-менеджмент тощо) та для різних секторів (енергетика тощо).

• Використовувати відгуки учасників бізнесу для коригування змісту та методів навчання.

Бібліографія

[12] AFA (2022), Anti-Corruption Guide for SMEs and Smaller Intermediate-Sized Enterprises, https://www.agence-francaise-anticorruption.gouv.fr/files/files/AFA_GuidePME_ETI_2021_AN_Web.pdf.

[33] BOC (2024), Квартальний звіт 1 квітня – 30 червня 2024 року, https://boi.org.ua/wp-content/uploads/2024/09/2q-2024-ua-1.pdf.

[32] BOC (2024), Податкові перевірки – перевіряй, але довіряй: звіт за результатами розслідування за власною ініціативою, https://boi.org.ua/reports-post/podatkovi-perevirky-pereviryaj-ale-doviryaj-zvit-za-rezultatamy-rozsliduvannya-za-vlasnoyu-inicziatyvoyu/.

[16] Cabinet of Ministers of Ukraine (2010), Resolution of 3 Nobember 2010 N 996 on On Ensuring Public Participation in Formation and Implementation of the State Policy, https://www.icnl.org/wp-content/uploads/Ukraine_cabminuk.pdf (accessed on 9 April 2025).

[10] CMU (2024), Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року, https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-stratehii-vidnovlennia-staloho-rozvytku-ta-tsyfrovoi-transformatsii-maloho-i-s821300824.

[8] CMU (2023), Indicators and sub-indicators of achievement of the anticipated strategic results of Program implementation, https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/02.-Appendix-1-to-the-Program.pdf.

[7] CMU (2023), Measures of the implementation of the State Anti-corruption Program for 2023-2025, Cabinet of Ministers of Ukraine, https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/03.-Appendix-2-to-the-Program.pdf.

[6] CMU (2023), State Anticorruption Program for 2023-2025, https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/01.-State-Anticorruption-Program.pdf.

[37] CMU (2023), Стратегія комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на період до 2025 року, https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-stratehii-komunikatsii-u-sferi-zapobi-a1203r.

[19] MoE (2024), Уряд перезапускає регіональні ради підприємців, https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-perezapuskaie-rehionalni-rady-pidpryiemtsiv.

[36] NACP (2025), Module of the State Anti-Corruption Program, https://dap.nazk.gov.ua/en/cardproblem/45/?a%5Bstatus%5D=&a%5Bmain_organ%5D=&a%5Bid%5D=&a%5Bbydate%5D=2.

[20] NACP (2024), , https://dap.nazk.gov.ua/module/.

[38] NACP (2024), Handbook on Building a Virtuous Organisation (in Ukrainian language), https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2024/nastilna_knyga_z_rozbudovy_dobrochesnocti.pdf.

[24] NACP (2024), Звіт 2023 щодо діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, https://drive.google.com/file/d/1gOEkDfh5Y3L2R48wc2s0hgDbN6qUhVXT/view.

[22] NACP (2024), НАЗК та Укрзалізниця підписали меморандум про співпрацю в розбудові культури доброчесності, https://nazk.gov.ua/uk/novyny/nazk-ta-ukrzaliznytsya-pidpysaly-memorandum-pro-spivpratsyu-v-rozbudovi-kultury-dobrochesnosti/.

[39] NACP (2024), Примірний кодекс доброчесності, https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2024/Prym%D1%96rnyi-kodeks-dobrochesnosti.pdf.

[25] NACP (2023), Corruption in Ukraine 2023: understanding, perception, prevalence, https://nazk.gov.ua/pdfjs/?file=/wp-content/uploads/Pages/5d/15/5d15a2accface6740497b6cace316f2eada55009c16ed3ef7100307aa7f17f0d6739819.pdf.

[30] NACP (2023), Аналітичний звіт щодо стратегічної оцінки корупційних ризиків у діяльності підприємств державної форми власності та визначення підприємств з найвищим рівнем корупційних ризиків, https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/ANALITYCHNYJ-ZVIT.pdf.

[27] NACP (2023), Корупційні ризики у процедурі відновлення/зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, https://nazk.gov.ua/download-controler/?sid=6402&a=inline&id=ba26d40d8d995ab03c852d68c04062412502b82325eb9809db0859c2ddaad67c24570291.

[28] NACP (2022), Корупційні ризики у сфері підготовки та дипломування моряків, https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sailors-research-2022.pdf.

[5] NACP (2021), Anti-Corruption Strategy for 2021-2025, National Agency on Corruption Prevention, https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Anti-corruption-Strategy-for-2021-2025.pdf.

[18] NACP (2020), Порівняльна таблиця до проекту антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки, https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/09/NAZK-Porivnyalna-tablytsya-do-proektu-Antykoruptsijnoyi-strategiyi-na-2020-2024-roky.pdf.

[40] NACP (n.d.), Каталог курсів, https://study.nazk.gov.ua/kursi/courses/?limit=21&offset=0.

[26] NACP (n.d.), Стратегічний аналіз корупційних ризиків, https://nazk.gov.ua/uk/strategichnyj-analiz-koruptsijnyh-ryzykiv/.

[29] OECD (2024), OECD Guidelines on Corporate Governance of State-Owned Enterprises 2024, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/18a24f43-en.

[15] OECD (2024), OECD Survey on Drivers of Trust in Public Institutions – 2024 Results: Building Trust in a Complex Policy Environment, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/9a20554b-en.

[35] OECD (2022), Anti-Corruption Reforms in Ukraine: Pilot 5th Round of Monitoring Under the Istanbul Anti-Corruption Action Plan, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/b1901b8c-en.

[2] OECD (2022), “Business integrity in Eastern Europe and Central Asia 2022”, OECD Business and Finance Policy Papers, No. 11, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/1ed3fe17-en.

[21] OECD (2022), OECD Guidelines for Citizen Participation Processes, OECD Public Governance Reviews, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/f765caf6-en.

[11] OECD (2022), “Toolkit for raising awareness and preventing corruption in SMEs”, OECD Business and Finance Policy Papers, No. 21, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/19e99855-en.

[23] OECD (2021), Recommendation of the Council for Further Combating Bribery of Foreign Public Officials in International Business Transactions, https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0378.

[4] OECD (2016), Business Integrity in Eastern Europe and Central Asia, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/d5ba2e7f-en.

[31] OECD (2013), Specialised Anti-Corruption Institutions: Review of Models: Second Edition, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/9789264187207-en.

[1] OECD (1997), Convention on Combating Bribery of Foreign Public Officials in International Business Transactions, https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0293 (accessed on 9 April 2025).

[14] OECD/UN (2024), A Resource Guide on State Measures for Strengthening Business Integrity, OECD Publishing, Paris/United Nations, New York, https://doi.org/10.1787/c76d7513-en.

[34] President of Ukraine (2011), Ordinance of the President of Ukraine on the National Commission on Securities and Stock Market, 23 November 2011, No. 1063/2011, as amended by 7 July 2020, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1063/2011?lang=en#Text (accessed on 9 April 2025).

[13] United Nations (2009), Technical Guide to the United Nations Convention against Corruption, https://www.unodc.org/documents/treaties/UNCAC/Publications/TechnicalGuide/09-84395_Ebook.pdf.

[3] United Nations (2004), United Nations Convention against Corruption, https://www.unodc.org/documents/brussels/UN_Convention_Against_Corruption.pdf.

[17] Verkhovna Rada of Ukraine (2014), Law on Prevention of Corruption 1700-VII, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-vii?lang=en#Text (accessed on 9 April 2025).

[9] Verkhovna Rada of Ukraine (2001), Criminal Code of Ukraine 2341-III.

Примітки

← 1.  У березні 2025 року НАЗК надало інформацію про те, що воно ініціювало галузеве дослідження для оцінки корупційних ризиків у різних сферах суспільного життя та планує взаємодіяти з представниками бізнесу, щоб зібрати їхні думки з цього приводу.

← 2.  Наприклад, членство в радах стане виборним. Установчі збори будуть організовані за участю організацій громадянського суспільства.