Cильніші фінансові ринки та інституції для відновлення України

3. Система корпоративного управління в Україні

Витяг

У цьому розділі наведено рекомендації щодо політики, спрямованої на вдосконалення ринків капіталу та системи корпоративного управління в Україні. У першому підрозділі основна увага приділяється вдосконаленню інфраструктури ринку капіталу, розвитку ринку акцій зростання з акцентом на малих і середніх підприємствах та зміцненню нормативно-правової бази фондових ринків. Другий підрозділ присвячений підвищенню незалежності, покращенню управління та регуляторних повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Третій підрозділ присвячений покращенню впровадження та моніторингу стандартів корпоративного управління. Цей підрозділ базується переважно на досвіді аналогічних країн та рекомендаціях, викладених у Принципах корпоративного управління G20/OECD.

В останні роки Україна провела суттєві правові реформи з метою вдосконалення правової бази корпоративного управління, включаючи зміни до повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та режиму регулювання акціонерних товариств. НКЦПФР також встановила додаткові правила щодо розкриття інформації компаніями та звітності з питань корпоративного управління, які набрали чинності у 2025 році.

Українські державні органи продовжують приводити закони та нормативні акти у відповідність до міжнародних стандартів, спираючись на рекомендації ОЕСР, Міжнародного валютного фонду (МВФ), Європейського Союзу (ЄС) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Прогрес можна відстежувати на платформі «Матриця реформ України 2025», якою управляє Кабінет Міністрів України (CMU, 2025[1]).

Однак у важливих сферах, таких як функціонування ринків капіталу, інституційна спроможність та незалежність НКЦПФР, а також впровадження стандартів корпоративного управління, залишаються значні виклики. Фрагментовані ринки, недостатній нагляд за практиками корпоративного управління та прогалини в управлінні, спроможності та впровадженні регулювання НКЦПФР можуть і надалі обмежувати міжнародні інвестиційні потоки в Україну.

Хоча в перегляді законодавства досягнуто значного прогресу, ефективне впровадження цих змін та запровадження правил НКЦПФР матимуть вирішальне значення для успіху реформ ринку капіталу. Ці реформи сприятимуть поліпшенню загальних умов на фінансовому ринку, що, в свою чергу, допоможе залучити більше компаній та інвесторів на ринки публічних акцій.

У цьому розділі наведено рекомендації щодо політики для вирішення цих завдань і пріоритетів. Рекомендації базуються на інформації, наданій ключовими зацікавленими сторонами, зокрема НКЦПФР, рекомендаціях з Принципів корпоративного управління G20/OECD, досвіді європейських країн-партнерів та практиці юрисдикцій, проаналізованих у Довіднику з корпоративного управління ОЕСР за 2025 рік (OECD, 2025[2]) (OECD, 2023[3]).

Таблиця 3.1.  Перелік рекомендацій у цьому розділі

#	Рекомендації	Відповідальні органи влади	Терміни впровадження	Пріоритетна рекомендація
1	Просуватися до інтегрованої або добре скоординованої інфраструктури ринку капіталу з належними супутніми послугами для компаній.	НКЦПФР, МФУ	Довгострокові	Так
2	Створити ринок акцій зростання з акцентом на малий та середній бізнес.	НКЦПФР	Середньострокові	Ні
3	Переглянути правила НКЦПФР щодо функціонування фондового ринку, включаючи оновлення вимог до лістингу, а також посилення інтеграції у світові ринки капіталу.	НКЦПФР	Короткострокові і	Ні
4	Посилити регуляторну спроможність НКЦПФР щодо розробки підзаконних актів, необхідних для процедур нагляду та забезпечення дотримання законодавства.	НКЦПФР КМУ	Короткострокові і	Так
5	Посилити незалежність НКЦПФР шляхом реформування її процедур призначення членів та керівництва, а також диверсифікації джерел фінансування, коли це дозволяють ринкові умови.	НКЦПФР КМУ	Короткострокові	Так
6	Посилити впровадження стандартів корпоративного управління шляхом застосування національного кодексу до всіх компаній, що котируються на біржі, та уточнення сфери його застосування та пов’язаного з ним розкриття інформації.	НКЦПФР	Середньострокові	Так
7	Створити систему моніторингу дотримання компаніями кодексу або стандартів корпоративного управління, включаючи національний звіт про корпоративну практику.	НКЦПФР	Середньострокові	No

3.1. Вступ

Україна здійснила важливі реформи на своїх ринках капіталу у 2023-24 роках, прийнявши Закон № 3585-IX "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", а також Закон № 2465-IX "Про акціонерні товариства" (The Verkhovna Rada of Ukraine, 2024[4]) (The Verkhovna Rada, 2023[5]). Права акціонерів були посилені шляхом збільшення можливості акціонерів вимагати проведення щорічних загальних зборів, реалізовувати переважне право та порушувати похідні судові позови.1 Система розкриття інформації компаніями та системи внутрішнього контролю за операціями з пов'язаними сторонами (ОПС) та інсайдерською торгівлею були вдосконалені за допомогою комплексних вимог до звітності, механізмів своєчасного запобігання та надійних внутрішніх процедур затвердження. Альтернатива однорівневої ради була введена поряд з існуючою дворівневою структурою ради, щоб надати компаніям гнучкість щодо структури ради. Нове законодавство також покращило процес відбору та призначення членів комісії НКЦПФР. Комісія отримає значні повноваження як орган, що регулює ринок капіталу, причому більшість нових повноважень щодо розслідування, моніторингу та забезпечення дотримання законодавства набудуть чинності у 2026 році.

У 2025 році Україна досягла подальшого прогресу. Щодо режиму розкриття інформації, у травні 2025 року були видані нові правила НКЦПФР щодо звітності з корпоративного управління (NSSMC, 2025[6]). У вересні 2025 року компанії подали свої річні звіти вперше з моменту введення воєнного стану. Що стосується корпоративного права, то в січні 2025 року був прийнятий закон № 4196-IX, який скасував Комерційний кодекс і розширив правила, які регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, включивши до них іноземні підприємства, а також зобов'язання щодо розкриття інформації (The Verkhovna Rada, 2025[7]). Ці зміни набули чинності в серпні 2025 року.

Однак, залишаються труднощі у впровадженні нещодавніх інституційних та регуляторних змін, а також у подальшому вдосконаленні системи корпоративного управління. Необхідно розробити нормативні акти НКЦПФР для практичного впровадження цієї системи, але цей процес затримується. Політичну незалежність процесу призначення членів Комісії все ще можна покращити. Хоча Кодекс корпоративного управління 2020 року добре сприймається ринком, в Україні відсутня ефективна система моніторингу дотримання компаніями стандартів корпоративного управління (NSSMC & UCGA, 2020[8]). Оцінка впливу регуляторних змін була складною, враховуючи призупинення вимог до розкриття інформації через воєнний стан, воєнні умови та обмежені наглядові можливості НКЦПФР. Крім того, НКЦПФР продовжує стикатися з нестачею кадрового та операційного потенціалу.

МВФ звернувся з проханням провести перевірку професійної придатності та належності діяльності, незалежності та регуляторної спроможності НКЦПФР, а також завершити узгодження з принципами Міжнародної організації комісій з цінних паперів (МОКЦП) (International Monetary Fund, 2025[9]). Для досягнення цієї мети Україна може запровадити нове законодавство та розробити концептуальну записку й дорожню карту реформ ринку капіталу. Зміни також можуть включати дії щодо покращення клірингових та депозитарних послуг, що надаються Національним депозитарієм України (НДУ). У контексті переговорів про вступ України до ЄС Європейська Комісія наголосила на необхідності подальшого зміцнення правозастосовної ролі та незалежності НКЦПФР, а також активізації міжнародної співпраці (European Commission, 2024[10]).

У цьому контексті ОЕСР сформулювала три рекомендації, що детально викладені в наступних підрозділах:

• зміцнення інфраструктури та регулювання ринку капіталу в Україні;

• посилення інституційного потенціалу та незалежності НКЦПФР;

• сприяння впровадженню та моніторингу стандартів корпоративного управління.

Розділ базується на Принципах корпоративного управління G20/OECD, глобальному стандарті корпоративного управління.2 Він також спирається на передові політики та практики 52 юрисдикцій, що були досліджені для Довідника ОЕСР з корпоративного управління за 2025 рік, а також на досвід аналогічних європейських країн.3 Це особливо стосується впровадження та моніторингу практики корпоративного управління компаніями.

Рекомендації також відображають комплексний процес консультацій ОЕСР із зацікавленими сторонами в Україні протягом другого кварталу 2025 року. 4 Зацікавлені сторони визнали прогрес у законодавчій та регуляторній базі, але вказали на недоліки у впровадженні, недостатній інституційний потенціал НКЦПФР, складність регулювання в країні та нерозвинений ринок капіталу.

3.2. Зміцнення інфраструктури та регулювання ринку капіталу

Як описано у Розділі 2, публічний ринок акцій України залишається недостатньо розвиненим, що призводить до незначного обсягу інвестицій у країну. Торгівля акціями становила менше 1% від загального обсягу торгів у 2023 році (OECD, 2025[11]). У 2024 році на жодній з фондових бірж України не було проведено жодного ППРА, а обсяг торгів цінними паперами до серпня 2025 року зменшився на 331,19 млрд гривень (NSSMC, 2025[12]). Станом на липень 2025 року в лістингу було лише 23 цінних паперів на загальну суму 5,88 млрд гривень (PFTS, 2025[13]).

В Україні офіційно працюють дві фондові біржі: Перша фондова торгова система (ПФТС) та Фондова біржа «Перспектива» (ФБ «Перспектива»). Третя біржа, Українська біржа (УБ), офіційно працювала до квітня 2025 року. ПФТС та ФБ «Перспектива» є приватними акціонерними товариствами. Їхні офіційні платформи не надають актуальних даних про ринкову капіталізацію, а порівняльні дані важко отримати з офіційних джерел. Остання зареєстрована ринкова капіталізація УБ становила 78,549 млрд гривень станом на липень 2024 року, при цьому у 2025 році не повідомлялося про жодну торговельну діяльність акціями чи облігаціями. (Ukrainian Exchange, 2024[14]). Ринкова капіталізація ПФТС у серпні 2025 року досягла 21,5 млрд гривень.

Фондові біржі ПФТС та «Перспектива» продемонстрували певну активність торгівлі цінними паперами протягом січня-серпня 2025 року (Таблиця 3.2). Однак, українські внутрішні державні облігації продовжують домінувати на ринку, складаючи 74,1% обсягу торгів на фондовому ринку. Далі йде низка фінансових інструментів, таких як акції фондів колективного інвестування (ФКІ), інвестиційні сертифікати, зовнішні державні облігації України, суверенні облігації іноземних держав, свопи та облігації іноземних емітентів – разом вони становлять 25,2% обсягу торгів. Натомість, акції та корпоративні облігації разом становили менше 1% торгів протягом цього періоду.

Фондові біржі «Перспектива» та УБ (до того, як ії ліцензію було відкликано у квітні 2025 року) переважно котирують акції емітентів облігацій, таких як Міністерство фінансів України або установи з країн ЄС. (Perspektiva Stock Exchange, 2025[15]) (Ukrainian Exchange, 2024[14]). ПФТС, хоча й переважно котирує облігації, як зазначалося вище, повідомила про шість публічно торгуваних на ПФТС компаній з акціями (PFTS Stock Exchange, 2025[16]).

Таблиця 3.2. Активність українських фондових бірж у період з січня по серпень 2025 року

Фондова біржа	Ринкова капіталізація	Обсяг торгів акціями	Обсяг торгів корпоративними облігаціями	Обсяг торгів вітчизняними державними облігаціями	Обсяг торгів іншими фінансовими інструментами
ПФТС	21.5 (Серпень 2025)	0.036	2.7	381.5	167.9
ФБ Перспектива	-	0.01	2.4	121.1	2.9
УБ	78.549 млрд (Липень 2024)	-	-	-	-

Примітка: Обсяг торгів вимірюється в млрд гривень та охоплює операції з січня по серпень 2025 року. Інші фінансові інструменти включають акції CIF, інвестиційні сертифікати, зовнішні державні облігації України, суверенні облігації іноземних держав, свопи та облігації іноземних емітентів. Дані щодо обсягу торгів консолідуються НКЦПФР та щомісяця публікуються на вебсайті Комісії. Дані щодо ринкової капіталізації були отримані з вебсайтів фондових бірж. За даними НКЦПФР, методи розрахунку відрізняються та не є порівнюваними. Джерела: НКЦПФР (2025[12]), Аналітичні дані щодо розвитку фондового ринку, https://www.nssmc.gov.ua/en/news/insights/, ПФТС, (PFTS, 2025[17]), індексні дані, https://pfts.ua/en/1-market-data/1-pfts-index/1-index-data. УБ, (2024[14]), Фондовий біржовий список цінних паперів станом на 05.07.2024, https://www.ux.ua/ua/issues.aspx.

Як обговорювалося в Розділі 2, багато українських компаній стикаються з труднощами в доступі до фінансування для ведення бізнесу та розвитку. Більшість звертаються за фінансуванням до банків або на приватному ринку, а не через публічні ринки. Великі українські компанії, які залучають фінансування на ринках капіталу, зазвичай котируються на іноземних біржах, таких як Варшавська фондова біржа або Лондонська фондова біржа. Зацікавлені сторони наголосили, що для компаній незручно публічно котируватися в Україні через складність регулювання та брак ліквідності на ринку. Крім того, оскільки в країні працюють дві біржі, компанії можуть стикатися з різними вимогами до лістингу та торгівлі, тоді як інвестори можуть зіткнутися з фрагментацією послуг та інформації.

Для вирішення цих проблем Україна планує створити робочу групу для впровадження реформ інфраструктури фінансового ринку в рамках огляду МВФ у червні 2025 року. Крім того, у липні 2025 року Україна та ЄБРР підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у створенні інтегрованої структури фондової біржі (Ministry of Finance of Ukraine, 2025[18]). Поточна структура не є оптимальною для фінансування, зростання та стійкості корпоративного сектору.

Для підтримки цих зусиль та подальшого розвитку добре функціонуючого ринку капіталу цей підрозділ містить рекомендації щодо:

• перейти до інтегрованої або добре скоординованої інфраструктури ринку капіталу з належними послугами, пов'язаними з фондовим ринком, для компаній;

• створити ринок акцій зростання з акцентом на малих і середніх підприємствах;

• переглянути положення НКЦПФР щодо функціонування фондового ринку, включаючи оновлення вимог до лістингу, а також посилення інтеграції у світові ринки капіталу..

3.2.1. Рух до інтегрованої або добре скоординованої інфраструктури ринку капіталу

Краща інтеграція або координація послуг, пов'язаних з фондовою біржею, на ринку капіталу може підвищити ефективність моніторингу, клірингу та депозитарних послуг, а також аналізу даних; і в ширшому сенсі покращити визначення цін. Це також може зміцнити довіру інвесторів до українського ринку та сприяти лістингу та торгівлі компаніями на публічних ринках, надаючи їм належний доступ до необхідних послуг та інформації. Загалом це сприятиме розвитку ринку капіталу України, забезпечуючи нові джерела фінансування для бізнесу та покращуючи ліквідність.

Покращення доступу до фінансування та ліквідності на ринках є одними з причин, чому ЄС прагне перейти до більш інтегрованого ринку капіталу. Союз заощаджень та інвестицій (СЗІ), широкий набір ініціатив ЄС також розглядають збільшення інвестиційних потоків, посилення конкуренції та посилення економічної стійкості як переваги, яких можна досягти завдяки більшій інтеграції ринків капіталу країн-членів ЄС (EU Commission, 2020[19]). Таким чином, консолідацію ринку капіталу України слід також розглядати в контексті її амбіцій щодо вступу до ЄС.

Конкуренція між кількома фондовими біржами як постачальниками послуг також може мати протилежний бажаному ефект. Варто зазначити, що всі аналогічні країни мають консолідовану модель лише з одним торговим майданчиком. Це стосується навіть найбільших ринків, Польщі та Румунії, які мають найбільшу кількість лістингових компаній та ринкову капіталізацію (Таблиця 3.3).

Таблиця 3.3.  Основні фондові ринки в Україні та аналогічних країнах у 2024 році

Країна	Фондові біржі	Компанії, що котируються на біржі	Ринкова капіталізація	Медіанна ринкова капіталізація
Болгарія	1	63	6 044	52
Чехія	1	13	34 488	211
Польща	1	393	210 823	48
Румунія	1	81	47 016	39
Україна	3	6	-	-

Примітка: Ринкова капіталізація вимірюється в мільйонах доларів США. У таблиці порівнюються вибрані юрисдикції з ринком, що розвивається, з використанням доступної публічної інформації станом на кінець 2023 року. Інформація щодо ринків, що розвиваються, для Хорватії та Словацької Республіки відсутня. Для України дані про кількість лістингових компаній були взяті з індексних даних ПФТС станом на кінець 2023 року. Джерела: OECD (2025[2]), Довідник фактів з корпоративного управління 2025 https://www.oecd.org/en/publications/serials/oecd-corporate-governance-factbook_88f0402f.html. OECD (2025[11]), Огляд фінансових ринків України та системи корпоративного управління для сталого відновлення, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/01/mapping-ukraine-s-financial-markets-and-corporate-governance-framework-for-a-sustainable-recovery_ba6fc369/866c5c44-en.pdf.

Україна могла б розглянути можливість об'єднання своїх існуючих фондових бірж, як це зробила Болгарія у 2017 році, об'єднавши дві фондові біржі в рамках Софійської фондової біржі, щоб утворити нинішню Болгарську фондову біржу. Тим не менш, правові проблеми, що виникають з боку зацікавлених сторін та міжнародних органів, можуть перешкоджати впровадженню цього підходу в Україні.

Як варіант, Україна могла б створити нову інтегровану інфраструктуру ринку капіталу в рамках групи фондових бірж, яка б надавала всі торговельні та інформаційні послуги відповідно до міжнародних стандартів. Наприклад, як Празька, так і Варшавська фондові біржі пропонують компаніям низку послуг, пов'язаних з цінними паперами. Це включає ринкові дані та індикатори, а також депозитарні та клірингові послуги. Разом з дочірніми компаніями вони утворюють PX Group у Чехії та GPW Group у Польщі. Ці моделі з аналогічних країн можуть слугувати гарними прикладами інтегрованих інфраструктур ринку капіталу для покращення функціонування фондового ринку.

3.2.2. Створення ринку акцій зростання з акцентом на малий та середній бізнес

В економіці, де традиційно домінують конгломерати, державні підприємства (ДП) та великі приватні компанії, створення ринку акцій для компаній, що розвиваються, може сприяти фінансуванню малих і середніх підприємств (МСП) та стартапів. Цей тип сегмента лістингу розширюється по всьому світу та зазвичай включає платформи, створені на фондових біржах або керовані ними, для надання акціонерного фінансування компаніям, які зазвичай не відповідають вимогам лістингу на основних ринках або критеріям фінансування банків (OECD, 2025[20]).

Під час створення ринку, що розвивається, ключовим фактором є необхідність балансу між захистом інвесторів та зменшенням навантаження на компанії, які прагнуть лістингу, щодо дотримання вимог. Такі типи ринків можуть бути доступні для всіх роздрібних інвесторів або лише для деяких кваліфікованих інвесторів (OECD, 2025[2]). Враховуючи досвід України з приватизацією державних підприємств після здобуття незалежності, коли більшість населення отримувала акції без належних знань про свої права та обов'язки як акціонерів, відкриття ринку зростання для роздрібних акціонерів може вимагати кампаній з підвищення фінансової грамотності, а також поетапного впровадження (Forbes, 2021[21]).

Українські зацікавлені сторони визначили складність регулювання та фінансову нестачу як значні перешкоди для процвітання малих і середніх підприємств у країні. Саме ці бар'єри прагнуть подолати ринки зростання, пропонуючи альтернативу банківському фінансуванню або лістингу на основних або преміальних ринках фондових бірж. Ці шляхи фінансування часто вимагають певної бізнес-освіти та встановлюють регуляторні вимоги, яких важко дотримуватися малим і середнім підприємствам, як описано в Розділі 2.

Кілька країн-аналогів успішно розробили альтернативний ринок зростання на своїх внутрішніх фондових біржах. У Польщі (NewConnect) та Румунії (AeROMarket) багато малих та середніх підприємств було розміщено на цих ринках (Таблиця 3.4). Серед інших заходів, вони розробили спрощені правила та гнучкі засоби фінансування для малих та середніх підприємств. Аналогічно, на європейському рівні, Euronext Group створила Euronext Growth, щоб запропонувати гнучкі вимоги до лістингу та легший доступ до капіталу для малих та середніх підприємств (OECD, 2025[20]).

Таблиця 3.4.  Альтернативні ринки зростання фондових бірж у аналогічних країнах у 2024 році

Країна	Кількість компаній, що котируються на біржі,	Ринкова капіталізація	Медіанна ринкова капіталізація
Болгарія	131	1 479	3
Чехія	12	376	15
Польща	355	3 015	4
Румунія	270	3 337	4

Примітка: Ринкова капіталізація вимірюється в мільйонах доларів США. У таблиці порівнюються вибрані юрисдикції з ринком, що розвивається, з використанням доступної публічної інформації станом на кінець 2023 року. Інформація щодо ринків, що розвиваються, для Хорватії та Словацької Республіки відсутня. Джерела: OECD (2025[2]), Довідник фактів з корпоративного управління 2025, https://www.oecd.org/en/publications/serials/oecd-corporate-governance-factbook_88f0402f.html. OECD (2025[11]), Огляд фінансових ринків України та системи корпоративного управління для сталого відновлення https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/01/mapping-ukraine-s-financial-markets-and-corporate-governance-framework-for-a-sustainable-recovery_ba6fc369/866c5c44-en.pdf.

НКЦПФР розпочала підготовку до запровадження сегментів лістингу на ринках зростання на українських фондових біржах. Нове рішення НКЦПФР № 879/2023 «Про здійснення професійної діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами», яке набуло чинності в липні 2025 року, встановлює процедуру створення фондовими біржами спеціального ринку для малих та середніх підприємств, яка вимагає, щоб щонайменше 50% емітентів були малими та середніми підприємствами, а також передбачає певні вимоги щодо прозорості та розкриття інформації. Існуючі фондові біржі звільняються від цих вимог на три роки (NSSMC, 2023[22]).

Аналогічні країни можуть слугувати цінними моделями для обґрунтування майбутніх кроків, особливо для створення сприятливого середовища для малих і середніх підприємств та зростання ринку, що розвивається. Правила ЄС щодо сегмента, що розвивається, також можуть бути основою для кроків щодо розвитку цього ринку в Україні, особливо з огляду на переговори про вступ до ЄС.

3.2.3. Перегляд правил НКЦПФР щодо функціонування фондового ринку

Ринок капіталу України можна було б розвивати далі шляхом перегляду положень НКЦПФР та забезпечення їх прийняття фондовими біржами, щоб заохотити компанії до лістингу та торгівлі на публічних фондових ринках.

Рішення НКЦБФР № 1688/2012 встановило правила організації та функціонування фондових бірж. Воно включало обов'язкові положення щодо лістингу акцій в Україні, зокрема щодо власного капіталу та чистого доходу. Серед них були поріг капіталізації в розмірі 300 млн грн (6,2 млн євро станом на кінець серпня 2025 року), мінімум 10% акцій у вільному обігу, склад щонайменше 150 акціонерів та три роки з моменту реєстрації або існування (Таблиця 3.5). Фондові біржі в Україні зобов'язані включити вимоги НКЦПФР до своїх правил, а також можуть встановлювати додаткові стандарти. Рішення 1688/2012 нещодавно було замінено рішенням НКЦПФР 879/2023, прийнятим у липні 2025 року, але правила лістингу все ще значною мірою відображають попередні вимоги НКЦПФР. Хоча нові правила скасували вимоги щодо попереднього існування та акцій у вільному обігу, вони замінили положення про власний капітал та чистий дохід на вищий поріг капіталізації в розмірі 6 млрд грн (125 млн євро), що в 20 разів перевищує попередній. Впровадження може не відбутися негайно, оскільки фондові біржі можуть зберігати попередні правила лістингу до скасування воєнного стану.

Правила щодо проспектів емісії IPO та SPO

Публічні первинні та вторинні пропозиції акцій (IPO та SPO) зазвичай базуються на проспекті емісії. Згідно з новими повноваженнями, НКЦПФР може видавати нові нормативні акти, що регулюють складання проспектів емісії та відповідні процедури, а також пропозиції акцій іншими засобами.

НКЦПФР може видавати правила, що регулюють складання та затвердження проспектів емісії, уточнювати процедури затвердження проспектів емісії та, зрештою, надавати зразок для ринку. Як зазначалося раніше, це повинно бути узгоджено з ініціативами щодо інтеграції ринків капіталу, створенням нового сегмента для компаній, що розвиваються, та останніми змінами в законодавстві ЄС.

Правила розміщення

На думку зацікавлених сторін, українські норми щодо біржових операцій та правила лістингу є надто жорсткими для ринкових умов країни. Через обмежені можливості фінансування та високі регуляторні витрати навіть великі українські компанії не виходять на внутрішній ринок. Крім того, сусідні ринки капіталу вважаються більш гнучкими та зручними для українських компаній.

Хоча поріг капіталізації нещодавно був переглянутий в рамках змін до нормативних актів НСЦПФР щодо функціонування фондового ринку, Україна все ж може переглянути новий поріг. Надання фондовим біржам більшої гнучкості у встановленні правил щодо таких питань, як терміни реєстрації та склад акціонерів, також може бути позитивним кроком, особливо з метою залучення іноземних інвестицій та розвитку ринку зростання для малих і середніх підприємств.

Країни-партнери відрізняються за своєю політикою щодо ринків капіталу та правилами лістингу, а також за рівнем імплементації Директиви ЄС 2001/34/ЄС про лістинг цінних паперів та інформацію, що має бути опублікована в проспекті емісії (European Parliament, 2001[23]). Варшавська фондова біржа не встановлює мінімальний строк існування компанії з моменту її реєстрації. Однак для лістингу на основному ринку вона вимагає розкриття фінансової звітності за останні три роки. На відміну від цього, торгові майданчики кількох інших країн мають подібні, але загалом більш ліберальні правила допуску, ніж ті, що діють в Україні. Наприклад, Болгарська фондова біржа не вимагає тривалого періоду реєстрації для більшості сегментів ринку, але вимагає розкриття регульованої інформації протягом визначеного періоду. Празька фондова біржа вимагає нижчої капіталізації, ніж в Україні, але аналогічного періоду діяльності та вищої частки акцій у вільному обігу. Хорватія, Чехія та Румунія вимагають нижчої капіталізації для своїх основних ринків, ніж українська біржа ПФТС. Загребська фондова біржа не вимагає періоду реєстрації, але має відділ відносин з інвесторами для підтримки офіційного лістингу на ринку. В іншому випадку Братиславська фондова біржа вимагає вищої капіталізації та відсотка акцій у вільному обігу для допуску до основного ринку, ніж Україна (Таблиця 3.5).

Аналогічні країни можуть надати приклади належної практики для обґрунтування подальших регуляторних змін, зокрема щодо того, як фондові біржі можуть впроваджувати чинні правила. Польща дотримується гнучкого підходу до періоду існування компаній, вимагаючи фінансову звітність за останні три роки або достатню інформацію для оцінки фінансового стану компанії та потенційних ризиків. Аналогічно, Хорватія вимагає інформації про минулу та майбутню діяльність. Це спрямовано на захист інвесторів шляхом надання їм достатньої інформації, водночас забезпечуючи гнучкість для нових компаній, які отримують допуск до торгівлі цінними паперами. Модель, що використовується Загребською та Болгарською фондовими біржами, яка розподіляє відсоток акцій, що перебувають у вільному обігу, по кількох сегментах, а не встановлює єдиний поріг, як в Україні, також може слугувати вхідними даними для регуляторних змін.

Таблиця 3.5.  Вимоги до лістингу в Україні та аналогічних країнах у 2025 році

Юрисдикція	Фондова біржа	Сегмент ринку	Мінімальна ринкова капіталізація	Період реєстрації або існування	Акції у вільному обігу
Болгарія	Bulgarian Stock Exchange (Болгарська фондова біржа)	Main market - standard equity segment Основний ринок – стандартний сегмент акцій	Немає вимог щодо мінімальної ринкової капіталізації. Середньомісячний обіг за останні 6 місяців становить 4 000 левів (понад 2000 євро) та середньомісячна кількість операцій з акціями за той самий період – щонайменше 5.	Розкриття регульованої інформації за останні 6 місяців	Немає вимоги щодо мінімального порогу вільного обігу
Хорватія	Zagreb Stock Exchange (Загребська фондова біржа)	Official market Офіційний ринок	1 мільйон EUR	-	25%, розподілених між щонайменше 30 акціонерами
Чехія	Prague Stock Exchange (within PX Group) (Празька фондова біржа (в рамках PX Group)	Standard market Стандартний ринок	1 мільйон EUR	3 роки діяльності	25%
Польща	Warsaw Stock Exchange (within GPW Group) Варшавська фондова біржа (в складі GPW Group)	Main market Основний ринок	15 мільйонів EUR	Фінансова звітність за 3 роки або достатня інформація для оцінки фінансового стану компанії	Акціонери, які володіють менше ніж 5% голосів, але разом володіють щонайменше 25% акцій або щонайменше 500 тисячами акцій вартістю 17 мільйонів EUR.
Румунія	Bucharest Stock Exchange (Бухарестська фондова біржа)	Main market Основний ринок	1 мільйон EUR	3 роки фінансової звітності	25%
Словацька Республіка	Bratislava Stock Exchange (Братиславська фондова біржа)	Main market Основний ринок	15 мільйонів EUR	3 роки підприємницької діяльності	25% або ринкова вартість акцій, що пропонуються публічно, становить щонайменше 5 мільйонів EUR
Україна	PFTS Stock Exchange ПФТС фондова біржа	Main market Основний ринок	300 млн UAH (6,2 млн EUR)	3 роки існування	10% або 75 млн. UAH

Примітка: Вимоги до лістингу для аналогічних ринків ґрунтуються на правилах лістингу кожного фондового майданчика та інформації з офіційних вебсайтів. Інформація для фондової біржі ПФТС базується на правилах лістингу, чинних станом на вересень 2025 року. Конвертація гривні в євро базується на офіційному обмінному курсі НБУ станом на кінець серпня 2025 року. Для отримання додаткової інформації відвідайте сторінку Офіційні обмінні курси гривні: Official hrivnya exchange rates.

Джерела: Болгарська фондова біржа (2024[24]), Правила та положення, Частина III Правила лістингу https://download.bse-sofia.bg/BSE-Rules/BSE_Part_III_Listing_Rules_EN.pdf?1756142891648; (Zagreb Stock Exchange, 2024[25]); Загребська фондова біржа (2024[25]), Правила обміну, неофіційний об'єднаний текст, https://zse.hr/UserDocsImages/docs/legal/rules/Exchange%20Rules%202024_consolidated.pdf?vel=814796, Празька фондова біржа (2024[26]), Розділ IV Правил обміну, https://www.pse.cz/userfiles/related_documents/en/EN-VI-Conditions-for-the-Admission-of-Shares-to-Trading-on-the-Prime-Market-of-the-Exchange-01012025.pdf. Варшавська фондова біржа (2006[27]), Правила обміну, https://www.gpw.pl/pub/GPW/files/PDF/regulacje/WSE_Rules_GPW_WATS.pdf. Бухарестська фондова біржа (2025[28]), Правила Бухарестської фондової біржі, основний регульований ринок, https://www.bvb.ro/juridic/files/EN_%20Rulebook%20RMO%20_June%2030_2025_final.pdf. Братиславська фондова біржа (н.д.[29]), Розділ IV, правила допуску акцій до основного котируваного ринку та паралельного котируваного ринку фондової біржі, https://www.bsse.sk/bcpb/wp-content/uploads/2022/12/Rules-for-Shares-Admission-to-Main-Listed-Market-and-Parallel-Listed-Market_from01022023.pdf. НКЦПФР (2012[29]), Рішення 1688 про затвердження Положення про функціонування фондових бірж, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2082-12?find=1&text=prospectus#Text.

Стандарти капіталізації

Як обговорювалося вище, встановлення високих порогів капіталізації для компаній, які прагнуть лістингу на основних сегментах ринку капіталу, може позбавити багато українських підприємств доступу до публічних ринків. Хоча висувалися аргументи, що вищий поріг може сприяти більшій ліквідності ринку, з огляду на невдачу у залученні більших компаній на ринок України, дозвіл на лістинг компаніям з меншою капіталізацією не обов'язково зменшить ліквідність ринку України. Хоча Чехія має найнижчий поріг капіталізації компаній для свого вищого рівня (прайм-маркет), вона має вп'ятеро більшу ринкову капіталізацію та кількість лістингових компаній, ніж Болгарія, де необхідна капіталізація є відносно високою. Більшість країн-аналогів вимагають нижчої капіталізації компаній для їх допуску на їхні фондові біржі, ніж Україна. Крім того, деякі з них можуть транспонувати новий Закон ЄС про лістинг 2024 року та незабаром оновити свою правову базу, що потенційно поставить Україну в ще менш конкурентне становище. (The European Parliament and the Council, 2024[30]; ESMA, 2024[31]).5

Міжнародне співробітництво та подвійне лістингування

Враховуючи вирішальну роль, яку міжнародні інвестори можуть відігравати у розвитку ринку капіталу України (як обговорювалося в Розділі 2), міжнародна співпраця та подвійне лістингування можуть бути іншими сферами для покращення під час впровадження нових правил НКЦПФР щодо операцій на фондовому ринку. Можна розвивати партнерські відносини з європейськими та іншими міжнародними фондовими біржами, як це зробили деякі аналогічні країни. Наприклад, Болгарія нещодавно у 2024 році запустила сегмент подвійного лістингу EuroBridge з німецькою Deutsche Börse, що дозволило одночасну торгівлю на обох регульованих ринках (The Bulgarian Stock Exchange, n.d.[32]). Іншим прикладом є польська платформа GlobalConnect, яка служить для торгівлі на Варшавській фондовій біржі глобальними цінними паперами, що котируються на іноземних фондових біржах (Global Connect, GPW, n.d.[33]). Міжнародна співпраця також може допомогти покращити практику корпоративного управління на ринку України, ознайомивши українські фірми зі стандартами цих країн.

Інші сфери реформ

Для подальшого покращення свого ринку капіталу та підвищення ліквідності Україна також може переглянути конкретні нормативні акти, які зацікавлені сторони визначили як проблематичні. Наприклад, оцінка справедливої ​​ціни в схемі squeeze-out (примусового викупу) може бути переглянута, оскільки ринковий орієнтир недоступний через відсутність лістингових компаній. Це може стримувати інвесторів від купівлі міноритарних акцій українських компаній. Так само операції з іноземними цінними паперами можуть бути занадто складними для проведення через чинні пруденційні обмеження. Це може надмірно обмежити інвестиції банківського сектору на ринках капіталу. Крім того, банківське регулювання може обмежити фінансові компанії у прийнятті однорівневої ради директорів, що є опцією, наданою компаніям згідно з нещодавніми правовими реформами.

Рекомендація 1: Рухатися в напрямку інтегрованої або добре скоординованої інфраструктури ринку капіталу з належними супутніми послугами для компаній.

Рекомендація 2: Створити ринок акцій зростання з акцентом на малих і середніх підприємствах.

Рекомендація 3: Переглянути положення НКЦПФР щодо функціонування фондового ринку, включаючи оновлення вимог до лістингу, а також посилення інтеграції у світові ринки капіталу.

3.3. Посилення інституційного потенціалу та незалежності НКЦПФР

Зацікавлені сторони та міжнародні фінансові установи вважають впровадження реформ для покращення інституційної спроможності НКЦПФР невідкладним. Прогалини у впровадженні впливають на функціонування нового режиму ринку капіталу відповідно до нещодавніх правових реформ. Нові процедури нагляду та забезпечення дотримання положень НКЦПФР ще не запроваджені через затримки у впровадженні нормативних актів, передбачених законодавством. Досі не було проведено жодних навчальних програм для забезпечення персоналу НКЦПФР необхідними навичками та знаннями для виконання своїх нових обов'язків. Зацікавлені сторони зазначили, що Комісія проводить обмежені консультації з учасниками ринку та має недостатню регуляторну координацію з Національним банком України.

Щодо незалежності НКЦПФР, МВФ та ЄС рекомендували ще більше обмежити політичний та зовнішній вплив на її призначення та прийняття рішень. Перегляд процесу призначення голови та членів НКЦПФР має бути завершено в рамках огляду МВФ (International Monetary Fund, 2025[9]). ЄС наголосив на необхідності подальшого узгодження з Принципами IOSCO (МОКЦП) щодо незалежної роботи Комісії, а також щодо механізмів міжнародної співпраці та забезпечення дотримання законодавства. (European Commission, 2024[10]).

Для усунення прогалин у впровадженні реформ та забезпеченні незалежності НКЦПФР у цьому підрозділі наведено рекомендації щодо:

• посилити регуляторну спроможність НКЦПФР щодо розробки підзаконних актів, необхідних для процедур нагляду та забезпечення виконання;

  • подальше посилення незалежності НКЦПФР шляхом реформування її процедур призначення членів комісії та управління, а також диверсифікації джерел фінансування, коли це дозволяють ринкові умови.

3.3.1. Посилення регуляторного потенціалу НКЦПФР

Добре забезпечений ресурсами та ефективний регулятор є фундаментальною основою розвитку ринку капіталу. Україна повинна забезпечити, щоб НКЦПФР отримала та здійснювала всі необхідні повноваження для видання нормативних актів та інструкцій, а також для здійснення моніторингової та правозастосовної діяльності.

Як головний пріоритет у впровадженні нещодавніх реформ ринку капіталу, Україна повинна визначити розробку вторинного законодавства щодо ключових ролей та процедур Комісії, таких як нагляд за учасниками ринку та забезпечення дотримання закону про ринки капіталу та нормативних актів НКЦПФР. Закон 3585-IX уповноважує НКЦПФР розробляти та затверджувати ці нормативні акти під наглядом Міністерства юстиції України. Оскільки приватні позови через судові процедури ще не сприймаються належним чином українськими інвесторами та зацікавленими сторонами, правозастосовні можливості та процедури НКЦПФР є ще більш важливими для захисту належного функціонування ринку капіталу.

Видання зазначеного вторинного законодавства дозволить НКЦПФР виконувати свої нові обов'язки, включаючи розробку та моніторинг стандартів корпоративного управління, підвищення фінансової грамотності, встановлення вимог до наглядових рад, здійснення правоохоронних процедур та застосування санкцій за неправомірну поведінку. Крім того, офіційні та загальнодоступні нормативні акти та процедури забезпечення дотримання законодавства підвищать довіру акціонерів та залучать інвестиції. Прозорість також має вирішальне значення для підтримки верховенства права, як підкреслюється в Принципах корпоративного управління G20/OECD (Принцип I.B.). Фондові біржі всіх країн-партнерів мають платформи з національними та європейськими нормативними актами, які є загальнодоступними для інвесторів.

Для досягнення цієї мети НКЦПФР може посилити свій методологічний відділ, відповідальний за регуляторні завдання, шляхом розширення його технічного потенціалу. Співпраця з національними органами, які вже мають визнаний потенціал та досвід, такими як Національний банк України, може дати позитивні результати. Внесок міжнародних органів, фондових бірж та органів ринку капіталу аналогічних країн шляхом обміну досвідом може сприяти комунікації та своєчасному реагуванню ринку.

Однак, проблеми з персоналом НКЦПФР, особливо з точки зору кількості та кваліфікації, необхідної для впровадження правових реформ, загострили регуляторні труднощі. Хоча правові реформи зміцнили операційну спроможність НКЦПФР шляхом покращення фінансування та кадрових умов, обмеження, запроваджені Кабінетом Міністрів України, зупинили підвищення заробітної плати та перешкодили набору нових співробітників. Якщо можливо, покращення кадрового забезпечення методологічного відділу НКЦПФР можна було б зробити пріоритетом, усунувши обмеження, передбачені Бюджетним кодексом. Навіть за умови тимчасового найму, додатковий, більш кваліфікований персонал міг би суттєво вплинути на проведення ринкових консультацій, розробку необхідних нормативних актів та забезпечення безперебійного впровадження. Новий персонал можна було б найняти або розподілити з інших установ, які мають регуляторний досвід, через міжурядову співпрацю.

Консультації з учасниками ринку під час процесу розробки також можуть допомогти підтримувати актуальне уявлення про ринкові очікування щодо майбутньої діяльності НКЦПФР, як це рекомендовано Принципами корпоративного управління G20/ОЕСD (Принцип I.B.) (OECD, 2023[3]). Разом із програмами фінансової грамотності (як обговорювалося в Розділі 5), збільшення кількості консультацій також може покращити ефективність регулювання та адаптацію до ринку. Аналогічні країни могли б запропонувати передовий досвід щодо фінансової грамотності. Румунський Інститут фінансових досліджень (IFS) проводить навчання, сертифікацію та професійну оцінку з небанківських фінансових питань (Institute of Financial Studies, n.d.[34]). Так само, Польське Управління фінансового нагляду (UKNF) здійснює різноманітні освітні ініціативи, такі як громадські кампанії та платформи електронного навчання (OECD, 2022[35]).

3.3.2. Подальше посилення незалежності та управління НКЦПФР

Незалежний та добре керований орган з питань ринку капіталу також має вирішальне значення для належного функціонування ринків капіталу, захисту прав інвесторів та довгострокового економічного розвитку, як зазначено в Принципах G20/ОЕСD (Принцип I.E.). Відповідно до рекомендацій міжнародних організацій, Україна повинна зміцнити потенціал НКЦПФР, посилюючи її незалежність та управління. Покращення її незалежності зміцнить довіру інвесторів та захистить її процес прийняття рішень та діяльність від неналежного політичного втручання.

Номінації та призначення

Механізм формування нового органу, відповідального за призначення членів НКЦПФР, можна переглянути для забезпечення більшої незалежності. Було досягнуто прогресу у прийнятті Закону 3585-IX шляхом створення номінаційного комітету, який проводить конкурсний відбір та процес призначення. Номінаційний комітет складається щонайменше з п'яти осіб, висунутих Президентом України, а відібрані кандидати призначаються указом Президента. Навіть якщо Президент все ще прийматиме остаточне рішення про призначення членів НКЦПФР, як у багатьох юрисдикціях, номінаційний комітет, який сам складається з незалежних членів, міг би підвищити незалежність цього процесу. Поточний склад номінаційних комітетів державних підприємств та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) в Україні може служити гарним прикладом.6

Зміни до процесу кадрових призначень можуть вимагати доповнення нещодавніх законодавчих змін до Державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків. Вони можуть включати встановлення профільних умов, які зміцнюють незалежність членів комісії під час їхнього призначення та під час перебування на посаді.

Хоча процес призначення членів комісії відрізняється в різних країнах, більшість із них вимагає участі різних органів у процесі прийняття рішень. Як і Україна, Чехія покладається виключно на президентські повноваження, тоді як Болгарія, Хорватія, Румунія та, певною мірою, Словацька Республіка потребують схвалення парламенту для призначення членів комісії. Хоча Польща не вимагає схвалення парламенту, кілька урядових органів беруть участь у процесі призначення. (Таблиця 3.6).

Таблиця 3.6.  Управління органом з питань ринку капіталу в Україні та аналогічних країнах

Юрисдикція	Термін членства (у роках)	Повторне призначення	Висування кандидатури або призначення:	Схвалення законодавчим органом	Джерело фінансування	Керівний орган/голова
Болгарія	6	Дозволено	Члени парламенту висувають кандидатури на посаду Голови Ради FSC, якого потім обирає Національна асамблея. Національна асамблея обирає інших членів Ради FSC за поданням Голови.	Необхідно
					Державне і власне1	Рада FSC (Комісія фінансового нагляду)
Хорватія	6	Дозволено	Уряд Хорватії	Парламент Хорватії	Власне	Рада
Чехія	6	Тільки один раз	Президент	Не необхідно	Державне	Рада банку
Польща	5 (Тільки стілець)	Дозволено	Прем'єр-міністр (голова та заступники голови) та інші відповідні установи	Не необхідно	Власне	Комісія
Румунія	5	Дозволено	Парламент	Необхідно	Власне	Рада
Словацька Республіка	6	Дозволено	Висунутий урядом, призначений президентом	Обов'язково для голови та заступників голови	Власне	Рада банку
Україна	6	Тільки один раз	Президент	Не необхідно	Державне і власне	Комісія (НКЦПФР)

Примітка: В Україні фінансування з державного бюджету використовується лише для фінансування заробітної плати персоналу НКЦПФР, а не для операцій НКЦПФР, таких як процедури нагляду та забезпечення дотримання законодавства.

Джерело: ОЕСР (2025[2]), Довідник ОЕСР з корпоративного управління 2025 року, https://www.oecd.org/en/publications/serials/oecd-corporate-governance-factbook_88f0402f.html. Верховна Рада України (2024[4]), Закон 3585-IX, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3585-20#Text.

Механізми фінансування

Як зазначено в Принципі I.E Принципів корпоративного управління G20/OECD, джерело фінансування органу ринку капіталу може впливати на його незалежність. Хоча понад три чверті органів ринку капіталу юрисдикцій, що охоплюються Довідником фактів ОЕСР з корпоративного управління, мають модель самофінансування, майже п'ята частина отримує внески як від уряду, так і від власних доходів (OECD, 2025[2]). Аналогічно, більшість країн-аналогів покладаються виключно на самофінансування, стягуючи комісії з учасників контрольованого ринку та накладаючи штрафи за порушення регулювання. Болгарія використовує змішану модель фінансування, а орган з питань ринку капіталу Чехії повністю фінансується урядом (Таблиця 3.6).

НКЦПФР може диверсифікувати свої джерела фінансування, що покращить її здатність реагувати на неочікувані виклики, одночасно підвищуючи її стійкість. Це також надасть їй більше важелів впливу для визначення своїх пріоритетів та відповідного розподілу ресурсів, включаючи персонал та заробітну плату. Це допоможе залучити та зберегти професійний досвід і навички, необхідні Комісії, особливо для впровадження поточних реформ системи ринку капіталу.

Хоча збори з учасників ринку можуть надати Комісії більшої фінансової незалежності, слід зазначити, що в умовах нинішнього воєнного часу та з огляду на низький рівень розвитку фондового ринку, очікується, що ці збори не стануть значним джерелом доходу, доки не покращаться ринкові умови.

Хоча перехід до самодостатньої моделі доходів міг би посилити незалежність та операційну спроможність Комісії, затримка з впровадженням процедур нагляду та забезпечення дотримання законодавства зробила НКЦПФР залежною від державного фінансування. Для розвитку та розширення можливостей НКЦПФР щодо самофінансування Україні, можливо, доведеться пришвидшити впровадження процедур ринку капіталу, як згадувалося раніше. Обсяг зборів також залежатиме від покращення загальних ринкових умов, що привабить більше компаній та учасників ринку. Гарним прикладом в Україні може бути незалежний орган, такий як НБУ, який повністю самофінансується.

З огляду на перешкоди у впровадженні системи самофінансування та поточний воєнний контекст, рекомендується тимчасово зберегти державне фінансування НКЦПФР. Крім того, більшу частку державного фінансування можна було б перерозподілити для покращення нагляду та модернізації систем збору зборів. Це може вимагати усунення обмежень у Бюджетному кодексі, щоб дозволити розподіл зборів, що стягуються НКЦПФР, для фінансування процедур ринку капіталу, оскільки наразі державне фінансування фінансує лише персонал та інституційну діяльність. Оновлення формули для розрахунку зборів за регулювання, яка датується 2017 роком, також може бути корисним.

Інші механізми управління

Незалежність також є основоположною для належного управління органом з питань ринку капіталу (Принцип I.E. Принципів корпоративного управління G20/OECD). Країни традиційно вирішують це питання шляхом створення офіційного керівного органу, попередньо ради, правління або комісії, що застосовуються НКЦПФР (OECD, 2023[3]). Реформи 2024 року щодо правової бази ринку капіталу посилили управління НКЦПФР, тісніше узгодивши його з деякими юрисдикціями, дослідженими в рамках Довідника фактів з корпоративного управління ОЕСР. Одинадцять юрисдикцій мають таку ж кількість членів керівного органу, як і Україна, тоді як ще вісім мають від п'яти до семи членів. Шестирічний термін повноважень членів НКЦПФР подібний до того, який встановили аналогічні країни для своїх органів управління на ринку капіталу (Таблиця 3.6). Крім того, законом тепер визначено чіткі та обмежені підстави для звільнення членів комісії, що захищає їхню незалежність під час виконання ними своїх функцій.

Україна могла б ще більше посилити незалежність НКЦПФР, розподіливши призначення членів комісії на етапи, тим самим захистивши процес від політичного втручання, пов'язаного з виборчим циклом. Щоб вирішити проблему недостатньої координації між НКЦПФР та НБУ, на яку звернули увагу деякі зацікавлені сторони, Україна могла б розглянути можливість включення певної форми представництва НБУ до складу ради Комісії, що також могло б допомогти покращити її управління. Деякі країни-аналоги дотримуються цієї політики, зокрема Польща та Чехія. Як варіант, Україна могла б посилити роль Ради фінансової стабільності в координації політики та нормативних актів між НКЦПФР та НБУ.

Рекомендація 4: Посилити регуляторну спроможність НКЦПФР щодо розробки підзаконних актів, необхідних для процедур нагляду та забезпечення дотримання законодавства.

Рекомендація 5: Підвищити незалежність НКЦПФР шляхом реформування її процедур призначення членів та керівництва, а також диверсифікації джерел фінансування, коли це дозволяють ринкові умови.

3.4. Удосконалення впровадження та моніторингу стандартів корпоративного управління

Нові регуляторні повноваження НКЦПФР, надані Законом 3585-IX, включають методологічну підтримку впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління та національного законодавства про корпоративне управління. Комісії також було надано повноваження розробляти та затверджувати кодекс корпоративного управління, а також встановлювати правила корпоративного управління для учасників ринку, за винятком банків, що не котируються на біржі та знаходяться під наглядом НБУ. Крім того, НКЦПФР було доручено щорічно звітувати парламенту про корпоративне управління акціонерних товариств в Україні. Консультативна експертна рада при НКЦПФР повинна інформувати та допомагати Комісії з питань корпоративного управління.

НКЦПФР також досягла прогресу, запровадивши режим звітності, якого компанії повинні дотримуватися з вересня 2025 року. Звітність про фінансове та нефінансове розкриття інформації була викладена в Рішенні НКЦПФР 608/2023, а звітність про корпоративне управління нещодавно була детально описана в Резолюції НКЦПФР 28/21/2209/K01, виданій у травні 2025 року. Це відповідає Рекомендації Європейської Комісії 2014/208/EU щодо якості звітності про корпоративне управління.

Однак, в Україні ще не створено національної системи моніторингу розкриття компаніями інформації про дотримання ними спеціального кодексу або набору стандартів корпоративного управління, що застосовуються до всіх лістингових компаній. Зацікавлені сторони зазначили, що це давно викликає занепокоєння в Україні. Вони також зазначили, що Кодекс корпоративного управління України 2020 року став позитивним кроком у заохоченні найкращих практик. Однак оцінити дотримання компаніями рекомендацій Кодексу складно, оскільки відсутня система моніторингу.

Для заохочення кращого впровадження та моніторингу стандартів корпоративного управління в цьому підрозділі наведено рекомендації щодо:

• застосування національного кодексу корпоративного управління до всіх компаній, що котируються на біржі, та уточнення сфери його застосування та пов'язаного з ним розкриття інформації;

  • створення системи моніторингу стандартів корпоративного управління, включаючи національний звіт про практику управління.

3.4.1. Покращення впровадження стандартів корпоративного управління

Для створення системи корпоративного управління юрисдикції зазвичай впроваджують поєднання обов'язкових правових та регуляторних положень, а також необов'язкових рекомендацій. Більшість юрисдикцій (80%), проаналізованих у Довіднику фактів ОЕСР з корпоративного управління, запровадили кодекс корпоративного управління на основі принципу «виконуй або пояснюй», як це зробила Україна у 2020 році. Однак український кодекс було запроваджено відносно пізно порівняно з більшістю аналогічних країн, які розробили свої кодекси на початку 2000-х років, а Хорватія зробила це останньою, у 2011 році (Таблиця 3.7). Короткий період впровадження та адаптації Кодексу до ринку був ще більше порушений війною та запровадженням воєнного стану.

Таблиця 3.7.  Кодекси корпоративного управління в Україні та аналогічних країнах

Юрисдикція	Відповідальні зберігачі		Перший кодекс	Оновлення
(Державна/приватна/фондова біржа/змішана ініціатива)		Кількість.	Останнє
Болгарія	The National Corporate Governance Committee (Національний комітет з корпоративного управління)	Приватний	2007	4	20241
Хорватія	Croatian Financial Services Supervisory Agency (Hanfa) (Хорватське агентство з нагляду за фінансовими послугами (Hanfa))	Державний	2011	1	2024
	Zagreb Stock Exchange (ZSE) (Загребська фондова біржа (ZSE))	Приватний
Чехія	Czech Institute of Directors (Чеський інститут директорів)	Приватний	2001	2	2018
Польща	Warsaw Stock Exchange (GPW) (Варшавська фондова біржа (GPW))	Біржа	2002	-	2021
Румунія	The Bucharest Stock Exchange (BVB) (Бухарестська фондова біржа (BVB))	Біржа	2001	35	2024
Словацька Республіка	Slovak Association of Corporate Governance (Словацька асоціація корпоративного управління)	Змішаний	2002	2	2016
Україна	НКЦПФР	Державний	2020	2	2021

Примітка: Оновлення Кодексу в Україні у 2021 році шляхом прийняття Annex on Corporate Governance and Sustainable Development (ESG) до Кодексу корпоративного управління.

Джерело: ОЕСР (2025[2]), Довідник фактів з корпоративного управління 2025, https://www.oecd.org/en/publications/serials/oecd-corporate-governance-factbook_88f0402f.html. Верховна Рада України (2024[4]), Закон 3585-IX, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3585-20#Text. НКЦПФР (2025[6]), Резолюція 28/21/2209/K01, https://www.nssmc.gov.ua/en/document/?id=47973623&fbclid=IwY2xjawKmaPxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFvWFdGaWticnpDNzFUaXlSAR7jk2DEXD0WIP_XN6mEh99LoAGTMacDhB7Nlvb3EQtR06M61IIgiLgeI5RPKA_aem_9qIMJkwGKTyiaHyfos99tQ.

Україні слід у пріоритетному порядку покращити впровадження стандартів корпоративного управління, а країни-аналоги можуть наслідувати передовий досвід. Зміни можуть включати встановлення Кодексу корпоративного управління 2020 року як основного інструменту та його використання для встановлення орієнтирів для компаній. Хоча Кодекс добре сприймається зацікавленими сторонами, перегляди можуть покращити його, відобразивши правові та регуляторні зміни, прийняті останніми роками. Реформи також можуть включати уточнення сфери застосування Кодексу та відповідального органу, який виконуватиме функції його зберігача.

Такі країни, як Болгарія, Хорватія, Румунія та Словацька Республіка, вимагають від компаній впровадження спеціального національного кодексу корпоративного управління та встановили чіткий орган відповідальності. У Польщі прийняття кодексу є добровільним, але фондова біржа контролює його дотримання компаніями, акції яких котируються на основному ринку GPW. (Таблиця 3.8). Аналогічно, понад 90% юрисдикцій, охоплених Довідником з корпоративного управління ОЕСР, вимагають від компаній, згідно із законом, нормативними актами або правилами лістингу, впровадження спеціального кодексу. Для компаній, що котируються на новому зростаючому ринку (наприклад, малих та середніх підприємств), розкриття інформації може бути добровільним, принаймні як перехідний захід.

Таблиця 3.8.  Впровадження кодексів корпоративного управління в Україні та аналогічних країнах

Юрисдикція	Ключові національні кодекси та принципи корпоративного управління	Механізм впровадження
		Засади	Розкриття інформації у річному звіті компанії	Спостереження
Болгарія	National Code for Corporate Governance (Національний кодекс корпоративного управління)	Закон або нормативний акт	Необхідно	Національний комітет з корпоративного управління
Хорватія	Corporate Governance Code (Кодекс корпоративного управління)	Закон або нормативний акт	Необхідно	Регулятор цінних паперів
Чехія	Czech Corporate Governance Code (Чеський кодекс корпоративного управління)	Добровільні	Необхідно	-
Польща	Code of Best Practice of GPW Listed Companies (Кодекс найкращої практики компаній, що котируються на GPW	Добровільні	Необхідно	Фондова біржа
Румунія	BVB Code of Corporate Governance (Кодекс корпоративного управління BVB)	Закон або нормативний акт	Необхідно	Фондова біржа
Словацька Республіка	Corporate Governance Code for the Slovak Republic (Кодекс корпоративного управління для Словацької Республіки)	Закон або нормативний акт, Правило лістингу	Необхідно	Фондова біржа, приватна установа (Словацька асоціація корпоративного управління)
Україна	Жоден кодекс не був встановлений як національний стандарт	Регламент - Резолюція 28/21/2209/K01	Вимагає розкриття інформації щодо кодексу або стандартів корпоративного управління	Жодного національного кодексу корпоративного управління або встановленого набору стандартів

Джерело: ОЕСР (2025[2]), Довідник фактів з корпоративного управління 2025, https://www.oecd.org/en/publications/oecd-corporate-governance-factbook-2025_f4f43735-en.html; Верховна Рада України (2024[4]), Закон 3585-IX On Amendments to the Law ... | dated 22.02.2024 No. 3585-IX; НКЦПФР (2025[6]), Резолюція 28/21/2209/K01 https://www.nssmc.gov.ua/en/document/?id=47973623.

Досвід Хорватії може слугувати нещодавнім прикладом поетапного процесу впровадження. Країна прийняла нове законодавство про ринок капіталу у 2008 році, щоб привести його у відповідність до стандартів ЄС, подібно до процесу, що триває в Україні. Згодом, у 2010 році, для всіх компаній було запроваджено Хорватський кодекс корпоративного управління. У 2021 році Хорватія ініціювала звітність про діяльність компаній на національному рівні на основі загальнодоступної інформації, включаючи статистику з питань корпоративного управління, таких як структура ради директорів, винагорода директорів та управління операціями з пов'язаними сторонами. Для підвищення якості національних публікацій та звітності рад директорів Агентству з нагляду за фінансовими послугами Республіки Хорватія (HANFA) було доручено збирати інформацію від компаній щодо дотримання корпоративного управління у 2013 році. Щоб полегшити розуміння інвесторами діяльності компаній, HANFA почала збирати звіти компаній у 2019 році, щоб надати загальну оцінку. Кодекс корпоративного управління Хорватії було оновлено у 2025 році відповідно до переглянутих Принципів корпоративного управління G20/OECD в рамках процесу вступу Хорватії до ОЕСР.

Оскільки в Резолюції НКЦПФР щодо звітності з корпоративного управління не було зазначено, який кодекс повинні застосовувати компанії та за яким вони повинні звітувати, компанії можуть прийняти власний кодекс, що визначає обсяг та зміст розкриття інформації про корпоративне управління. Компанії мають достатню гнучкість у звітуванні про свої правила та практики корпоративного управління, з урахуванням загальних критеріїв якості, таких як забезпечення того, щоб оприлюднена інформація була чіткою, точною та вичерпною для акціонерів та зацікавлених сторін. Отже, звітність з корпоративного управління може суттєво відрізнятися між компаніями. Цей підхід не узгоджується з підходом, прийнятим більшістю юрисдикцій, проаналізованих у Довіднику фактів ОЕСР з корпоративного управління, і може перешкоджати впровадженню радами директорів належних практик, необхідних для ефективного корпоративного управління.

У різних юрисдикціях нагляд за дотриманням стандартів корпоративного управління покладається на різні приватні або державні органи, включаючи фондові біржі, асоціації та органи управління ринком капіталу. Порівнянні країни також використовують різні підходи щодо своїх наглядових органів для національних кодексів корпоративного управління (Таблиця 3.8). В Україні НКЦПФР контролює дотримання компаніями стандартів корпоративного управління, що на даний момент видається найкращим варіантом. Фондові біржі можуть бути невідповідним варіантом, оскільки мало компаній котирується на біржі, а фондовий ринок потребує реформування. Асоціації могли б співпрацювати з НКЦПФР, але воєнні умови ускладнили б для приватних організацій створення та управління всією системою з нуля.

Повноваження, надані НКЦПФР Законом України 3585, не включали чітко моніторинг та нагляд за стандартами корпоративного управління. Тим не менш, Комісія могла б вжити заходів для їх прийняття та впровадження. Якщо проведені реформи не дозволять НКЦПФР належним чином контролювати стандарти корпоративного управління, може знадобитися нове законодавство, яке уточнить її роль.

3.4.2. Створення системи моніторингу стандартів корпоративного управління

Окрім покращення впровадження стандартів корпоративного управління, Україна виграла б від підготовки національного звіту про дотримання компаніями Кодексу, який би сприяв моніторингу та допомагав інформувати учасників ринку. Хоча акціонери в Україні можуть контролювати розкриття інформації компаніями та отримувати якісні пояснення щодо відхилень від стандартів корпоративного управління, національної системи моніторингу для компаній, що котируються на біржі, не існує. Прогалини у впровадженні стандартів корпоративного управління, як згадувалося раніше, ускладнюють загальний нагляд за ринком. Серед країн-аналогів Болгарія, Хорватія, Польща та Румунія публікують щорічні звіти про дотримання компаніями своїх кодексів (Таблиця 3.9) понад три чверті юрисдикцій, охоплених Довідником з корпоративного управління ОЕСР, роблять це як належну практику (Принцип IV.A.9 Принципів корпоративного управління G20/OECD).

Таблиця 3.9.  Національні видання з корпоративного управління в Україні та аналогічних країнах

Юрисдикція	Публікація		Ключовий зміст
	Періодичність (роки)	Останні
			Висвітлення зареєстрованих компаній	Охоплення положень кодексів
Болгарія	1	2022	Повне	Повне
Хорватія	1	2024	Повне	Повне
Чехія	-	-	-	-
Польща	1	2024	Повне	Повне
Румунія	1	2024	Повне	Повне
Словацька Республіка			Часткове	Часткове
Україна	-	-	-	-

Джерело: ОЕСР (2025[2]), Довідник фактів про корпоративне управління 2025, https://www.oecd.org/en/publications/serials/oecd-corporate-governance-factbook_88f0402f.html. Верховна Рада України (2024[4]), Закон 3585-IX, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3585-20#Text. НКЦПФР (2025[6]), Резолюція 28/21/2209/K01, https://www.nssmc.gov.ua/en/document/?id=47973623&fbclid=IwY2xjawKmaPxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFvWFdGaWticnpDNzFUaXlSAR7jk2DEXD0WIP_XN6mEh99LoAGTMacDhB7Nlvb3EQtR06M61IIgiLgeI5RPKA_aem_9qIMJkwGKTyiaHyfos99tQ.

Для розробки системи моніторингу корпоративного управління, положення НКЦПФР, можливо, потребуватимуть доповнення, шляхом встановлення того, що звітність компаній слугуватиме вхідними даними для національної публікації, яка виходитиме через регулярні проміжки часу. НКЦПФР могла б спиратися на своє існуюче зобов'язання інформувати парламент про стан корпоративного управління в країні щодо акціонерних товариств. У будь-якому випадку, національний звіт повинен містити практичну та зрозумілу інформацію для учасників ринку.

Україні також може знадобитися внести зміни до положення НКЦПФР щодо звітності з корпоративного управління, скасувавши повноваження компаній визначати обсяг та зміст свого звіту з корпоративного управління. Хоча компанії повинні мати гнучкість у впровадженні Кодексу на основі принципу «виконуй або пояснюй», НКЦПФР повинна визначати обсяг звітності. Це стосується всіх аналогічних країн, окрім Чехії (Таблиця 3.9). Якщо ринок, що розвивається, зростає більша гнучкість для компаній, що котируються на ньому, може бути корисною.

Крім того, національне видання могло б сприяти поширенню найкращих практик та усуненню прогалин в освіті на українському ринку. Наприклад, як підкреслили зацікавлені сторони, попередній контроль за операціями з пов'язаними сторонами в системах внутрішнього контролю компаній необхідно поширити на весь ринок. Можливо, також буде потрібно покращити розуміння директорами нових наглядових функцій рад директорів. Аналогічно, контролюючі акціонери можуть потребувати кращого розуміння альтернативної однорівневої структури ради директорів, щоб усунути їхні побоювання щодо втрати контролю.

Регулювання фондового ринку також має сприяти ефективному корпоративному управлінню, як це рекомендовано в Принципі I.D. Принципів корпоративного управління G20/OECD. Наприклад, правила лістингу ПФТС України вимагають від заявників звітувати про свої системи корпоративного управління та рекомендують дотримуватися принципів корпоративного управління під час підготовки фінансової звітності. Однак не існує вимоги звітувати про дотримання конкретного кодексу або набору стандартів корпоративного управління. Фондові біржі також могли б розглянути можливість створення національної системи моніторингу та звітності щодо корпоративного управління лістингових компаній відповідно до раніше запропонованих реформ для НКЦПФР та регулювання фондового ринку.

З огляду на умови безпеки, Україна також могла б переглянути перелік винятків з воєнного стану щодо зобов'язань компаній та процедур нагляду НКЦПФР, щоб поступово нормалізувати умови на ринку капіталу. У деяких галузях, таких як банківська справа та страхування, великі компанії продовжують добровільно розкривати інформацію з 2022 року з метою інформування іноземних акціонерів. НКЦПФР також нещодавно скасувала деякі винятки, наприклад, ті, що стосуються розкриття інформації для компаній, що становлять суспільний інтерес. Зацікавлені сторони зазначили, що воєнний стан затримав впровадження нового режиму ринку капіталу та послабив наглядову роль Комісії. Для подальшого вдосконалення впровадження та моніторингу стандартів корпоративного управління НКЦПФР могла б переглянути винятки з воєнного стану, які перешкоджають моніторингу. Консультації з учасниками ринку допоможуть визначити ситуації, в яких компанії адаптувалися та розробили адекватні механізми і в яких винятки більше не потрібні.

Рекомендація 6: Посилити впровадження стандартів корпоративного управління шляхом застосування національного кодексу корпоративного управління до всіх лістингових компаній та уточнення сфери його застосування і відповідного розкриття інформації.

Рекомендація 7: Створити систему моніторингу дотримання компаніями кодексу або стандартів корпоративного управління, включаючи національний звіт про корпоративні практики.

Посилання

[36] Bratislava Stock Exchange (n.d.), Chapter IV, the rules for shares admission to the main listed market and parallel listed market of the stock exchange, https://www.bsse.sk/bcpb/wp-content/uploads/2022/12/Rules-for-Shares-Admission-to-Main-Listed-Market-and-Parallel-Listed-Market_from01022023.pdf (accessed on 2025).

[28] Bucharest Stock Exchange (2025), Bucharest Stock Exchange Rulebook, main regulated market, https://www.bvb.ro/juridic/files/EN_%20Rulebook%20RMO%20_June%2030_2025_final.pdf (accessed on  2025).

[1] CMU (2025), Reforms Matrix, https://reformmatrix.mof.gov.ua/en.

[31] ESMA (2024), Listing Act, https://www.esma.europa.eu/esmas-activities/listing-act (accessed on  2025).

[19] EU Commission (2020), Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: A Capital Markets Union for People and Businesses - New Action Plan, https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:61042990-fe46-11ea-b44f-01aa75ed71a1.0001.02/DOC_1&format=PDF (accessed on  2025).

[10] European Commission (2024), Ukraine 2024 Report, https://enlargement.ec.europa.eu/document/download/1924a044-b30f-48a2-99c1-50edeac14da1_en?filename=Ukraine%20Report%202024.pdf.

[23] European Parliament (2001), Directive 2001/34/EC of the European Parliament and of the Council on he admission of securities to official stock exchange listing and on information to be published on those securities, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:02001L0034-20070120.

[21] Forbes (2021), From the Wild West to the Sahara. The sad story of the fall of the stock market of Ukraine, https://forbes.ua/money/blizko-nulya-03012021-818#:~:text=%D0%9C%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D (accessed on  2025).

[33] Global Connect, GPW (n.d.), About Global Connect, https://gpwglobalconnect.pl/about-GlobalConnect (accessed on  July 2025).

[34] Institute of Financial Studies (n.d.), , https://www.isf.ro/en (accessed on  September 2025).

[9] International Monetary Fund (2025), Ukraine: Eighth Review Under the Extended Arrangement Under the Extended Fund Facility, Requests for Modification of Performance Criteria, Rephasing of Access, and Financing Assurances Review-Press Release; Staff Report; and Statement [...], https://doi.org/10.5089/9798229014861.002.

[18] Ministry of Finance of Ukraine (2025), Enhancing capital market efficiency and transparency: Ukraine and EBRD signed Memorandum of Understanding, https://mof.gov.ua/en/news/enhancing_capital_market_efficiency_and_transparency_ukraine_and_ebrd_signed_memorandum_of_understanding-5244 (accessed on  July 2025).

[12] NSSMC (2025), Analytical data on stock market development, https://www.nssmc.gov.ua/news/insights/ (accessed on  2025).

[6] NSSMC (2025), Resolution 28/21/2209/K01 on corporate governance reporting, https://www.nssmc.gov.ua/en/document/?id=47973623&fbclid=IwY2xjawKmaPxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFvWFdGaWticnpDNzFUaXlSAR7jk2DEXD0WIP_XN6mEh99LoAGTMacDhB7Nlvb3EQtR06M61IIgiLgeI5RPKA_aem_9qIMJkwGKTyiaHyfos99tQ (accessed on  July  2025).

[22] NSSMC (2023), Decision 879 on approval of the Regulations on the implementation of professional activities in the organization of trading in financial instruments, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1863-23#Text (accessed on  September 2025).

[29] NSSMC (2012), Decision 1688 on Approval of the Regulation on the Functioning of Stock Exchanges, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2082-12?find=1&text=prospectus#Text (accessed on  2025).

[8] NSSMC & UCGA (2020), The Core Code of Corporate Governance: Requirements and Recommendations, https://www.ecgi.global/sites/default/files/codes/documents/ucga_nssmc_cg_code_final_eng_1.pdf (accessed on  July 2025).

[2] OECD (2025), Corporate Governance Factbook 2025, https://www.oecd.org/en/publications/oecd-corporate-governance-factbook-2025_f4f43735-en.html.

[20] OECD (2025), Equity Markets for Growth Companies, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/bbffd4f7-en.

[11] OECD (2025), Mapping Ukraine’s Financial Markets and Corporate Governance Framework for a Sustainable Recovery, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/866c5c44-en.

[3] OECD (2023), G20/OECD Principles of Corporate Governance 2023, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/ed750b30-en.

[35] OECD (2022), Financial Literacy in Poland: Relevance, evidence and provision, https://doi.org/10.1787/f5f2adc3-en.

[15] Perspektiva Stock Exchange (2025), Exchange list, https://fbp.com.ua/Trade/StockListPer.aspx (accessed on  2025).

[13] PFTS (2025), , https://pfts.ua/tabdata/bs/en-moreinformation.html?ticker=BAVL.

[17] PFTS (2025), Index Data, https://pfts.ua/en/1-market-data/1-pfts-index/1-index-data.

[16] PFTS Stock Exchange (2025), Exchange listing, https://pfts.ua/stock-exchange-pfts/list-pfts (accessed on  2025).

[24] The Bulgarian Stock Exchange (2024), Rules and Regulations, Part III Listing Rules, https://download.bse-sofia.bg/BSE-Rules/BSE_Part_III_Listing_Rules_EN.pdf?1756142891648 (accessed on  2025).

[32] The Bulgarian Stock Exchange (n.d.), EuroBridge Market, https://bse-sofia.bg/eurobridge/en/ (accessed on  August 2025).

[30] The European Parliament and the Council (2024), REGULATION (EU) 2024/2809 amending Regulations (EU) 2017/1129, (EU) No 596/2014 and (EU) No 600/2014 to make public capital markets in the Union more attractive for companies and to facilitate access to capital for small and medium-sized enterprises, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:L_202402809 (accessed on  July 2025).

[26] The Prague Stock Exchange (2024), Conditions for admisision of shares to trading on the prime market of the exchange. Exchange rules, section IV, https://www.pse.cz/userfiles/related_documents/en/EN-VI-Conditions-for-the-Admission-of-Shares-to-Trading-on-the-Prime-Market-of-the-Exchange-01012025.pdf (accessed on  2025).

[7] The Verkhovna Rada (2025), Law of Ukraine On the peculiarities of regulation of the activities of legal entities of certain organizational and legal forms in the transition period and associations of legal entities, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-IX#Text (accessed on  July 2025).

[5] The Verkhovna Rada (2023), Law of Ukraine about joint stock companies 2465-IX, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#Text (accessed on  July 2025).

[4] The Verkhovna Rada of Ukraine (2024), Law 3585-IX on ammendments to the State Regulation of Capital Markets and Organized Commodity Markets and Certain Other Legislative Acts of Ukraine, and on Improving State Regulation and Supervision of Capital Markets and Organized Commodity Markets, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3585-20 (accessed on  2025).

[27] The Warsaw Stock Exchange (2006), The Warsaw Stock Exchange Rules adopted in Resolution No. 1/1110/2006 of the Exchange Supervisory Board dated 4 January 2006 (as amended), https://www.gpw.pl/pub/GPW/files/PDF/regulacje/WSE_Rules_GPW_WATS.pdf (accessed on  2025).

[14] Ukrainian Exchange (2024), Stock Exchange List of Securities, https://www.ux.ua/ua/issues.aspx (accessed on  2025).

[25] Zagreb Stock Exchange (2024), Exchange Rules, unofficial consolidated text, https://zse.hr/UserDocsImages/docs/legal/rules/Exchange%20Rules%202024_consolidated.pdf?vel=814796 (accessed on  2025).

Примітки

← 1.  Більше того, наприкінці 2025 року на парламентське обговорення було внесено проєкт законодавства draft legislation щодо корпоративного права, включаючи права акціонерів та гендерний розрив, з метою подальшого узгодження з нормативно-правовими актами ЄС.

← 2.  Політики можуть знайти корисні рекомендації в OECD Methodology for Assessing the Implementation of the G20/OECD Principles of Corporate Governance. Приклади того, як принципи можуть забезпечити допоміжне керівництво, включають:

• Розвиток добре функціонуючого ринку капіталу з інтегрованою або добре скоординованою інфраструктурою ринку капіталу та належними послугами фондового ринку може полегшити доступ компаній до фінансування (Принципи I.A. та I.D.).

• Створення сильного, прозорого та незалежного органу з питань ринку капіталу могло б допомогти краще боротися з неналежною поведінкою учасників ринку та недовірою інвесторів (Принцип I.B).

• Робота в добре укомплектованій НКЦПФР, яка ефективно здійснює нагляд за учасниками ринку та вирішує суперечки, може сприяти ефективному впровадженню правил корпоративного управління (Принцип I.E.).

• Покращення моніторингу системи корпоративного управління, включаючи звітування про дотримання компаніями стандартів корпоративного управління або Кодексу, могло б краще інформувати інвесторів та зменшити непрозорість ринку (Принцип IV.A.9).

← 3.  Покращення моніторингу системи корпоративного управління, включаючи звітування про дотримання компаніями стандартів корпоративного управління або Кодексу, могло б краще інформувати інвесторів та зменшити непрозорість ринку (Принцип IV.A.9).

← 4.  Директори, посадові особи компаній, інвестори, експерти, державні службовці, міжнародні організації, професійні асоціації, представники інвестиційних компаній, компаній з управління активами, страхових корпорацій, банків та НКЦПФР були опитані дистанційно.

← 5.  Законодавство ЄС внесло зміни до кількох нормативних актів щодо ринку капіталу, таких як Регламент про проспект емісії, Регламент про зловживання на ринку та Регламент про ринки фінансових інструментів.

← 6.  До складу Номінаційного комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки ДП входять високопосадовці Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державний секретар Кабінету Міністрів України, відповідна власницька структура та незалежні експерти, такі як представники ЄБРР, ЄС, Групи Світового банку та бізнес-омбудсмени. Конкурсна комісія для обрання голови НАЗК складається з трьох осіб, призначених Кабінетом Міністрів України, трьох осіб, призначених Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій донорів, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання та протидії корупції протягом двох років до закінчення або дострокового припинення повноважень голови.