Україна продовжує стикатися зі складними умовами під час російської агресивної війни, яка спричинила масштабні руйнування та глибоко вплинула на її економіку. Для відновлення країні потрібно буде мобілізувати значні обсяги приватного фінансування від вітчизняних домогосподарств та підприємств, а також від міжнародних інвесторів. Добре функціонуюча фінансова система, включаючи ринки капіталу, фінансові установи та управління державним боргом, відіграватиме вирішальну роль в ефективному залученні та розподілі ресурсів на найпродуктивніші цілі. Добре керований та продуктивний корпоративний сектор також матиме вирішальне значення для стимулювання економічного відновлення та побудови стійкої економіки. Корпоративне управління відіграватиме важливу роль у підтримці довіри інвесторів та припливу капіталу.
Стале відновлення також вимагатиме вдосконалення заходів захисту прав споживачів фінансових послуг та підвищення фінансової грамотності населення, щоб споживачі могли впевнено приймати фінансові рішення, незважаючи на складні умови. Крім того, розробка пенсійної системи, забезпеченої активами, яка доповнює існуючі пенсійні схеми, допоможе збільшити пенсійні ресурси, а також забезпечить більші фонди заощаджень для розвитку ринку капіталу.
Рекомендації у цьому звіті зосереджені переважно на реконструкції та відновленні України після закінчення війни. Впровадження рекомендацій ОЕСР має бути поетапним, враховуючи безпекову та економічну ситуацію. Успіх також залежатиме від ширших реформ для зміцнення верховенства права та бізнес-клімату. Хоча ці питання виходять за рамки цього звіту, вони є фундаментальними умовами для добре функціонуючих ринків, створення бізнес-вартості та довгострокової довіри інвесторів.
Ключові аспекти
Україні потрібно розвинути глибокий та ліквідний ринок капіталу, який зможе ефективно використовувати внутрішні та міжнародні фінансові ресурси. Менше 3% населення бере участь в інвестиційних фондах, і така ж невелика кількість інвестує в цінні папери, випущені українськими компаніями. Для збільшення участі вітчизняних інвесторів, органи влади повинні підтримувати довіру до фінансових установ та ринків, посилити роль інституційних інвесторів, лібералізувати валютний контроль, коли дозволяють умови, та вдосконалювати законодавство щодо інвестиційних фондів. Активність емісії та ліквідність на ринку капіталу залишаються низькими, при цьому домінують державні облігації. Розвиток вторинних ринків корпоративних облігацій та акцій підвищить ліквідність та сприятиме довірі інвесторів. Україні також слід розглянути можливість лістингу окремих державних підприємств для підтримки діяльності на ринку капіталу, а також завершити узгодження правил ринку капіталу з міжнародними стандартами.
Хоча українські банки залишаються стійкими, їхню здатність фінансувати реальний сектор економіки потрібно посилити. Органи влади повинні продовжувати реформи для підготовки банківської системи до післявоєнної відбудови. Державні банки складають близько половини загальних активів банківської системи України. У довгостроковій перспективі державну власність у банках слід зменшити, щоб підвищити ефективність та залучити інвестиції. Вплив суверенного боргу банків слід зменшувати поступово та обережно, використовуючи відповідні регуляторні заходи. Подальше скорочення непрацюючих кредитів шляхом розвитку вторинного ринку також збільшить кредитну спроможність банків.
Бізнес та домогосподарства стикаються зі значними фінансовими обмеженнями. Схеми субсидування, які наразі відіграють важливу роль у підтримці корпоративного кредитування, слід поступово звужувати, щоб уникнути спотворень ринку та фіскального тиску, зосереджуючись на стратегічних секторах та вразливих групах, а також узгоджувати з рамковою програмою державної допомоги ЄС. Кредитні гарантії можуть краще підтримати компанії з обмеженим забезпеченням та заохотити банківське кредитування, але вони повинні бути ретельно розроблені для управління ризиками умовних зобов'язань. Розширення доступу до факторингу та лізингу також може стимулювати ділову активність. Наприклад, у 2023 році коефіцієнт проникнення факторингу в Україні становив лише 0,4% ВВП, порівняно із середнім показником 6,4% для аналогічних країн. Крім того, Україні слід розвивати свій ринок іпотечного кредитування для підтримки будівництва житла.
Сильний та добре забезпечений регулятор є важливим для динамічних ринків капіталу. Існує простір для покращення потенціалу, незалежності та управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Пріоритетними мають бути зміцнення її методологічного відділу, вдосконалення практики ринкових консультацій та швидку підготовку нерозглянутих нормативних актів.
Перегляд правил та процедур висування та призначення членів комісій сприятиме посиленню управління та підвищенню довіри до ринку. У довгостроковій перспективі поступовий перехід до більш незалежних механізмів фінансування сприятиме більшій автономії. Однак це слід робити лише після стабілізації загальних економічних та безпекових умов.
Структура корпоративного управління була зміцнена за останні роки, але потрібен подальший прогрес. В Україні ще не створено національної системи моніторингу та звітності щодо розкриття компаніями інформації про дотримання національного кодексу корпоративного управління. Такий кодекс має уточнити сферу застосування та вимоги до розкриття інформації. Спочатку він може застосовуватися до всіх компаній, що котируються на біржі, але забезпечити гнучкість для малих та середніх підприємств, що котируються на сегменті зростання. У короткостроковій перспективі НКЦПФР повинна продовжувати залишатися органом, відповідальним за моніторинг та забезпечення дотримання компаніями вимог. Національний зведений звіт про дотримання компаніями кодексу корпоративного управління може також підвищити прозорість. Дискреційність компаній щодо показників звітування також слід зменшити або скасувати для покращення прозорості та порівнянності.
Ефективна та стійка функція та стратегія управління державним боргом мають вирішальне значення для підтримки доступу до ринку. Розвиток та інтеграція функції середнього офісу дозволить краще оцінювати та контролювати витрати й ризики в портфелі боргових зобов’язань. Ця функція також могла б відігравати більшу роль у моніторингу, звітності та консультуванні щодо умовних зобов'язань. Тим часом, стратегія управління боргом України повинна зосередитися на подальшій підтримці розвитку ринку облігацій у національній валюті. Близько 80% облігацій України в національній валюті знаходяться у власності центрального банку та комерційних банків. Можна було б впроваджувати вдосконалені методи управління готівкою та ліквідністю, а також дослідити цифрові інновації.
Необхідно посилити механізми захисту прав споживачів фінансових послуг та підвищення фінансової грамотності. Тиск воєнного часу та обмеження військового стану затримали прийняття певних законів та нормативних актів, тоді як багато споживачів стикаються з посиленням фінансових труднощів. Хоча механізми розгляду скарг та відшкодування збитків були посилені, включаючи альтернативні механізми вирішення спорів, всі постачальники фінансових послуг повинні бути зобов'язані мати ефективні механізми розгляду скарг та відшкодування збитків у всіх секторах і незалежно від каналу розповсюдження. Необхідно продовжувати роботу, щоб забезпечити ефективність, доступність та широке розуміння споживачами альтернативних механізмів вирішення спорів. Україна також повинна прагнути до подальшого прогресу в захисті споживачів від надмірної заборгованості шляхом впровадження нещодавно прийнятого законодавства та поліпшення дотримання вимог з боку постачальників споживчих кредитів.
Розвиток пенсійного забезпечення, забезпеченого активами, допоможе диверсифікувати джерела фінансування для стійкої пенсійної системи, а також сприятиме розвитку ринку капіталу. Ключові міркування для регуляторів до та під час впровадження включають інституційну структуру, витрати, типи постачальників, управління, нагляд та джерела фінансування, що доповнюють існуючі схеми. Пріоритети розробки включають стимули для збільшення участі та сприяння економічній ефективності, відповідні стандартні інвестиції, надійні практики управління ризиками та сильний нагляд. Проактивна комунікація є життєво важливою для зміцнення довіри громадськості до нової системи, що підтримується незалежними оглядами та інформаційно-просвітницькою роботою через різноманітні інформаційні канали.